На пішому прикордонному переході Медика — Шегині, між Польщею та Україною, було надиво людно.
Черга нудилася, пітніла та нетерпляче зітхала.
Раптом на вході виникла якась метушня, і хтось голосно вигукнув: "Всем оставаться на месте!".
У дверях стояв кремезний чоловік років тридцяти, вдягнений у сіро-зелену військову форму із нашитим польським прапором на плечі.
Сорочка була розстібнута настільки, що можна було добре розгледіти з десяток металевих ланцюжків, що вкривали його груди. На плечах у нього були дві сумки, в руках — кошик із полуницями.
Натовп пожвавився.
Одні просто з цікавістю розглядали смішного вар'ята, інші з осторогою констатували: "В Україну їде п'яний росіянин у військовій формі", себто ще один потенційний терорист. Лише суто українське "г" і його суржик заважали в це повірити.
"Москали есть?" - запитав дивак й істерично розсміявся. - "А военнообязанные?". Не дочекавшись відповіді, він скинув на підлог
...