«Рік як руські номери з'явилися на фурах»

Зарічна Лариса Шалько живе у крайній хаті села Хлоп’яники Сосницького району. Дім кухарки хлоп’яницької школи, матері двох дітей над самою трасою. Повз вікна раз по раз мчать автівки.

З 2014 року їх побільшало.


Лариса Шалько вдома на ганку

— Починається їздовня з 4 ранку. Мчать на Москву, на Білорусь. Як війна почалася, страшне було. Таке ревище стояло. Боялися і спати. Переганяли військову техніку. Ночами. Із Новгорода-Сіверського — на Чернігів. Недалеко від нашої хати зупинялися. Від нас і до повороту стільки техніки стояло! Виносили їсти нашим хлопцям, купували сигарети. Усе село збігалося. І цукерки купували.

Діти біля солдат крутилися, вони їх садили в танки, БТРи.

Женю, бронетранспортери ж у нас стояли? — перепитує у чоловіка.

— Самоходки. САУ — самохідні артилерійські установки. І дві БМПшки — броньові машини піхоти, — пояснює Євген.

— Тепер уже все нормально, — зітхає дружина. — Військової техніки нема. Тихенько, ловко. Нині фури тільки мотаються,

— Рік як на фурах руські номери з’явилися, — помітив чоловік. — Як війна почалася, їх не було.


БТР

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №24 (1675), 14 червня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.