Наші яблучка витіснять іноземні

Носівська селекційно-дослідна станція – одна з найстаріших наукових установ України, яка за роки існування вивела цілу низку сортів пшениці та овочевих культур. А нині взяла курс на садівництво. Тут працюють над вирощуванням та реалізацією саджанців кісточкових та насіннєвих плодових дерев. У перспективі – реалізація плодів.

На шляху до натуральності



За словами директора Носівської селекційно-дослідної станції Наталії Буняк, ідея створити власний сад виникла вже давно, але треба було зробити проект, досконало вивчити це питання, аби «не промахнутися» і знайти людей, які б з душею ставилися до роботи.

«Наше завдання – забезпечити Чернігівщину тими сортами плодоносних дерев, які характерні для нашої зони, – розповідає Наталія Миколаївна. – Те, що нам привезуть з Мелітополя чи зі Львова, у наших кліматичних умовах може не прижитися, хоча там, можливо, дуже добре росте і плодоносить. Ми співпрацюємо з Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук. Поки що на невеликих площах у розплідниках вирощуємо високоякісний посадковий матеріал плодових культур. А далі, за проектом, на чотирьох гектарах вирощуватимемо фруктові дерева, плоди яких використовуватимемо для нашої промисловості. Навіщо нам іноземні яблука, оброблені хімією, які навіть хробаки не їдять?».

Кожен розплідник, де нині вирощують саджанці, складається з трьох частин: маткового саду, школи сіянців і власне розплідника. Матковий сад повинен забезпечувати розплідник насінням і живцями районованих сортів. У школі сіянців із насіння за рік-два вирощують дички-підщепи. У власне розплідник висаджують підготовлені дички для щеплення районованими сортами і випускають щеплені саджанці. У розпліднику проводять перше формування крони плодових дерев. Для вирощування дичок (підщеп) слід використовувати насіння дерев, які краще всього ростуть у тій місцевості, де розташований розплідник, – запевняють агрономи. Насіння можна брати як від диких, так і від щеплених дерев.

Сад має починатися з доброго саджанця

У цьому переконана провідний агроном станції Ірина Маслак.

«Здавна в селах і містах біля кожного будинку росли сади. Це були високорослі сади, на сильнорослих підщепах з могутнім корінням. Такі дерева після посадки перший урожай давали лише через 7-8 років. Сучасне садівництво не може дозволити собі мати такий тривалий період непродуктивного культивування, – пояснює пані Ірина. – Тому селекціонери докладають максимум зусиль для отримання дерев, які б плодоносили на другий-третій рік після посадки, а також були б меншими за розміром. Сучасні розсадники вирощують саджанці на слаборослих підщепах з гарантованим входженням у рясне плодоношення».



Ірина Миколаївна люб’язно проводить нас до молодого саду. Замість маленьких саджанців перед очима постають гарні кущеподібні міцні деревцята. Важко повірити, що їхній вік в один рік. Ще важче, що за цією всією красою доглядають лише дві людини під керівництвом Ірини Миколаївни.

«Нині ми заклали матково-черенковий сад і розсадник площею 20 соток. Тут дуже родюча земля, адже колись на цьому місці були корівники. Ніхто не вірить, що цим деревам лише один рік, – посміхається агрономка. – Тут у нас і яблуні, і абрикос, і персик. Далі ягоди і навіть фундук. Сорти різні, але всі типові для нашої зони. Смородини та яблуні, наприклад, по чотирнадцять сортів, малини та порічок – по чотири; персика, абрикоса, сливи та ожини – по три сорти, аличі та аґрусу – по два. Восени ми все викопаємо: частину на реалізацію, а іншу – власний сад закладатимемо на чотирьох гектарах у полі. Вже за рік-два матимемо плоди, які реалізовуватимемо замовникам, підприємцям і т. д.».

Елітні саджанці дешевші, ніж на базарі



У Носівській селекційно-дослідній станції радять прискіпливо обирати саджанці, оскільки часто куплене «з рук» деревце виявляється зовсім не сортовим. Обов’язково потрібно попросити сертифікат на всю продукцію і не соромитися якомога більше дізнатися інформації про те, що купуєте.

«Наша суниця садова у цьому році вже плодоносила, – продовжує пані Ірина. – Врожай був гарний. Працівники задоволені. Саджанці суниці можуть давати до двох кілограмів з куща, при правильному догляді та сприятливих погодних умовах. Достатня освітленість та вологість ґрунту – це перші дві складові великого врожаю. Якщо зима буде сприятливою і суниця не перемерзне, ви зможете насолоджуватись смачними ягодами все літо. Завдяки швидкому дозріванню суниця садова добре компенсує нестачу вітамінів після зимового періоду».

Працівники станції розповідають, що нинішнього року саджанці вже виставляли на продаж. В основному купували люди з району, бо з інших ще не поінформовані були. А реклами, як такої, ніхто не робив. До речі, продавали дешевше, ніж на базарі: від двох до п’яти гривень за саджанець. Хоча всі сорти – супереліта. Всього в Носівській СДС нараховується одинадцять сортів суниці садової.

Сніжана Божок, "Чернігівщина" №36 (593) від 8 вересня 2016

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.