Сусідці відрізали ногу тепер Надії Лисеко страшно

Крайня хата у Пальчиках Бахмацького району — Надії Лисенко. Добротний будинок з білої цегли звели удвох з чоловіком. На хату дров багато треба, та й завеликий дім для однієї.

У дворі дзявкотить пісочного кольору песик.

— От уже ж! — кричить на нього господиня. — Не пропустить нікого. Завела, щоб не так страшно. Ще й імені не дала, тільки три місяці в мене живе. Просила сина Степана назвати, а він каже, хай Наташа, дочка.


Надія Лисенко

Чоловік помер, самій лячно. Я вже стара, скоро 70 років буде. А поки 64.

Раніше тут живий куток був. Подружки туди далі живуть. Поки літо, робота, то й бачитися з ними ніколи. У хаті навпроти жили дід і баба. Чоловік помер, жінці відрізали ногу, то син у Конотоп Сумської області забрав, і мене діти запрошують до себе. Дочка у Городищі, син у Батурині. А я до них не хочу. Поки своїми ногами ходжу, доти буду сама жити.

Зараз одна відрада — телевізор увечері, і син, і дочка медики. Ще й онука пішла по їх стопах. Я свого часу економістом у колгоспі була, чоловік — тракторист. У кого вони ті медики пішли?

— У сім’ї всі медики, лікують вас?

— У мене тиск високий, так лікувати ж дорого! Таблетки пила, колишня місцева фельдшерка ставила крапельниці п’ять днів. Та після них стало ще гірше.

Зараз займаюся господарством. 40 соток городу. Помідори цього року перегнили, картоплю ще не копали, та й вона слабувата. Одні огірки хороші були, але вже посохли. Вистачило і самій наконсервувати, і дітям. Добре, що хоч копати картоплю трактором для мене безкоштовно. У сина і зятя по трактору. Я, як заріжу кабана, їм даю, гроші не беру. То й вони мені задарма картоплю копають.

Зимою важко. Хата велика, на зиму дров багато треба. Та я обходжусь причепом, цього року — 2100 коштує.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №34 (1581)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.