76-річний Сергій Атрошенко із Красного Бахмацького району шукає дружину. Жінка Галина померла майже п’ять років тому. Після неї чоловік прожив десь чотири роки з іншою Галиною, із села Митченки Б
ахмацького району. З нею не склалося. Рідні забрали її в Конотоп Сумської області. Пробувши без жінки півроку, знову кинувся на пошуки.
У селі кажуть, Сергій Павлович любить жінок. Має хороший дім, веде господарство. Знає багато віршів. Пристойних і не дуже.
— Дванадцять старих і десять молодих курей тримаю. Город був великий, віддав зятю, — каже чоловік. — Залишив собі десять соток на полуниці, помідорчики, огірки, бурячок, щоб не був дурачок. По гороскопу Діва. На старості не хочеться залишатися самому. Горюю, шукаю дружину. Удвох веселіше. У селі хороших розібрали, а ті, що лишилися, — до чортової матері їх. Нема достойної. Будинок у мене хороший, 70 квадратних метрів. Не п’ю. Хіба п’ятдесят грамів. Як більше заставляють, голова болить. А чоловічої сили вистачить на десять років, як мінімум. Буду сильніший за бугая до самої смерті.
— Яку жінку шукаєте?
— Щоб сексуальна була. Щоб була повна пазуха цицьок і велика юпка сраки. Темноволосу пишечку. Якщо готувати не вміє, не страшно. Я умію, навчу. Я всякі вареники, казав той, їм. В останню очередь з калиною.
Буду забезпечувать, грошей хватить. Прийму і з міста. Буду катати її на триколісному «Мурав’ї» (моторолер). У клуб водити не буду, краще вдома ділом зайнятися. Аби знайшлася така, жити було б набагато краще і веселіше.
Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №40 (1534)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.