З кролями мороки менше, аніж з птицею

Останнім часом більшість селян не беруться за розведення кролів, вважаючи їх надто хворобливими та примхливими. Однак Олександр Кравченко з Ріпок так не думає. Він переконує, що кролі – це дієтичне м’ясо та цінне хутро. До того ж щодо умов утримання вони, виявляється, невибагливі.

Колишній боєць спецбатальйону «Чернігів» Олександр Кравченко на власному досвіді переконався: тримати кролів – справа вигідна. Кролівництвом чоловік захопився не так давно – вирощує їх всього п’ятий рік. Але своїми вихованцями Олександр цілковито задоволений.



Тримати вуханів – вигідно

– Щороку кролиці дають приріст від 30 до 40 кролів. Навесні вже отримав один приплід молодняку, – каже Олександр. – Та це ще не все. В середньому одна кролиця за один раз приводить до десятка кроленят. Розмножуються кролі дуже активно.

На приплід Олександр Кравченко розраховує переважно навесні. Каже, що взимку кролиці поводять себе дещо агресивно, можуть кроленят або подавити, або поїсти.
– Доглядати за кролями зовсім не складно, – каже співрозмовник. – В теплі пори року ми їх годуємо травою, взимку кролі харчуються сіном, буряком, морквою та зерном. Наші вухані особливо полюбляють ласувати гілочками фруктових дерев. У холодну пору року ми обов’язково дбаємо про теплу підстилку і слідкуємо, щоб не було протягів.

Біда для всіх кролівників – це хвороби вуханів. Мабуть, саме вони змусили більшість селян позводити цінних тварин. Проте, якщо за кролями як слід доглядати, то хворіти вони не будуть.
– За п’ять років, відколи я тримаю кроликів, хворіли вони лишень один раз, – розповідає кролівник. – У нашому краю місцевість болотиста, багато комарів і мошкари, які є носіями болячок. Тож аби кролі не хворіли, їх обов’язково треба прищеплювати. Робимо щеплення кроликам одноразово у місячному віці. І жодних проблем! Якщо раптом побачу хворого кролика, то обов’язково його ізолюю від решти, інакше можуть захворіти геть усі.

Водночас Олександр радить раз на три місяці проводити профілактику всьому поголів’ю від різних хвороб сечостатевої системи, органів травлення та дихальної системи. Крім цього, двічі на рік (восени та навесні) потрібно дезінфікувати клітки. За словами кролівника, старий дідівський спосіб – протирання їх розчином хлорки – уже не спрацьовує. Проте в аптеках продають спеціальні дезінфікуючі препарати, які вбивають бактерії та віруси, але не шкодять тваринам.

П’ять кілограмів дієтичного м’яса

Господар відчиняє двері кліток і по черзі випускає кроликів на фотосесію. Сріблясті, руденькі, білі з чорними цяточками пухнастики залюбки «позують» перед фотоапаратом. Навіть маленькі кроленята сумирно дають себе сфотографувати. Втім, з 6-кілограмовим кролем – морока. Витягнути з клітки його вдається з величезними труднощами – самець видирається і дряпається.

А ось улюблена самичка Олександра на руки йде залюбки. Про кролиць господар особливо дбає, адже від умов годівлі та стану їх здоров’я прямо залежить кількість майбутніх кроленят. Окрім того, самиці коштують дорожче за кролів.
– Тушка звичайного дорослого кролика на ринку коштує 60-70 гривень, – каже Олександр Кравченко. – Щоб виростити дорослого кроля, його потрібно щонайменше півроку годувати. А ціна породистих двомісячних звірків, які набагато швидше ростуть, – від ста гривень. Недарма кажуть: розмножуються, як кролики. За рік кожна самиця народжує в середньому три десятки дитинчат. Тому тримати кролів вигідно.

Олександр показує на каченят, які бігають на подвір’ї.
– Утримувати птицю набагато складніше за кроликів, – пояснює він. – Та й вигода від утримання качок зводиться до нуля. З кролями мороки мало. Вихід з одної дорослої особи простої породи – до п’яти кілограмів чистого м’яса.
Тримає Олександр Кравченко пухнастих звірят для себе.
– У мене маленька донька, а їхнє м’ясо – надзвичайно корисне для дітей, – каже чоловік. – Кролятину вважають найбільш безпечним м’ясом для харчування дитини. За складом вона перевершує всі інші види, при цьому м’ясо кроля найменш жирне, а вміст білків у ньому вищий. М’ясо кролика має великий вітамінний запас. Подейкують, що кролятина навіть виводить радіонукліди з організму.

Перспективи кролівництва

Якщо з м’ясом проблем у господаря немає, то шкурки збувати нікуди. За радянських часів практично у кожному населеному пункті функціонували заготівельні контори. Туди люди збували увесь надлишок, який був у господарстві. Тож виробництво було фактично безвідходним. Була заготівельна контора і в Ріпках. Там приймали шкурки кролів, з яких потім робили шуби чи хутряні шапки.

Із занепадом промисловості занепало і кролівництво. А колись в Україні були непогані вітчизняні породи: сірий і білий велетні. Та після розпаду Союзу зникла і селекційна лінія. Інша річ – закордоння. Там навіть існують клуби кролівників, в яких ведуть документи майже на кожну тварину. Європейці люблять і шанують кроликів. Якщо порівняти вітчизняні ринкові показники з європейськими, рахунок буде не на нашу користь. Для прикладу, в Італії в середньому один мешканець країни з’їдає близько чотирьох кг кролячого м’яса на рік. На Мальті цей показник вищий удвічі. В середньому по Європі в рік на одну людину припадає близько двох кг кролятини. У нашій країні цей показник значно нижчий – на одного українця припадає 100 грамів кролятини. Тож до світового експорту кролячого м’яса нам ще далеко.

Кролівництво нині тримається переважно на підсобних господарствах без використання сучасних технологій. Між тим Олександр Кравченко переконаний, що кролівництво – дуже вигідна справа, тим паче, що ця ніша практично ніким не зайнята. Державі ж кролі не потрібні.

Віталій Назаренко, тижневик «Чернігівщина» №22 (256), фото автора

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.