18-річний Володимир Жоров — вихованець Городнянської школи-інтернату. 24 червня дітей відправили на оздоровлення до табору «Барвінок», що в Бігачі Менського району. 25 червня директор Геннадій Ячний забив тривогу: Володимир пропав.

— Директор табору мені подзвонив відразу, як дізнався, що Володимира немає, — каже Людмила Хамайко, директор Городнянської школи-інтернату. — Хлопець лишив записку, в якій написав, що їде на заробітки. Захотів у Київ, де можна заробити копійку. Робив це, гадаю, продумано.
Вова хороший хлопець, відповідальний. Не агресивний. Отримав атестат. 18 років. Повнолітній. Я ще тільки рік на цій посаді. Долі всіх вихованців добре не вивчила. Але хлопець у нашій школі навчається з початкових класів.
На пошуки кинулися відразу. У дітей у школі братство, всі вихованці одне за одного, знають, хто де. Вова також телефон не вимикав. Коли ще був у Козельці, по дорозі на Київ, ми, як то кажуть, вже їхали на перехват. І у той же день повернули до табору.
На випускний вечір до нього приїжджав рідний брат. Їздить на заробітки до Польщі. Розказував, як у мами стався інсульт. Як гроші на лікування заробляли. Ще один брат навчається в Козельці.
— Якщо Вова повнолітній, чому він у дитячому таборі?
— Бо у серпні йому треба поступати. У цей проміжок часу ми ще за нього відповідальні. Вчитися буде у Ніжині, на кранівника.
— Якось пояснив свій вчинок?
— Думав, що вже дорослий, 18 років, самостійний, а його до табору відправили.
Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №26 (1677), 28 червня 2018 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.