«Першотравень» – що воно таке?

Загадкові цифри, обведені на всіх календарях червоним кружечком, - чим же вони – ці дати – є сьогодні?

22 квітня дивився я по телевізору новини. А там показують, як по Києву бігають з мікрофонами в руках журналісти і… з людей знущаються. Запитують єхидненько так: «А чи не знаєте Ви, добродію, що за день сьогодні?» Ну, добродій, звісно: «бе», «ме» і таке інше… Де ж йому згадати, що у цей день 139 років тому в місті на Волзі народився «великий вождь і вчитель Володя Ульянов»… Сором їм - колишнім комсомольцям, піонерам і жовтенятам! Про молодь говорити не буду – у них інші кумири, інші захоплення.
Сором то воно сором, але ж 22 квітня (і цифри, і літери), принаймні, в календарі червоним кружечком не обведено. Натомість обведено наступне – «1-2 травня». До всього тут таки ще й підпис червоненький проставлено - «День міжнародної солідарності трудящих».
Що воно таке і з чим його, як кажуть, «їдять», навіть в ті, вже далекі, часи, коли ми комунізм будували, не всім було зрозуміло. Вчителі та викладачі ліниво бубоніли нам у школах та університетах щось про якусь «демонстрацію у Чікаґо», про «буржуїв та пролетарів», про… Та однаково ми не слухали. А тепер, коли з лексикону «пересічних» (та й «непересічних» також) повипадали слова «трудящі», «солідарність» та інше, отой червоний кружечок в календарі виглядає вже й зовсім загадково.
Чим же є сьогодні 1 і 2 травня для України, для її громадян і для мешканців області зокрема? Як знайти на це відповідь? У кого? Я обрав найлегший і найпростіший шлях, - звернувся до людей, які, зважаючи на свій статус, мають бути готовими в будь-який момент дати відповідь на будь-яке запитання. І відповідати «правильно»- якщо, звісно, хочуть голосів на виборах. Так, це – політики. Точніше – очільники обласних організацій політичних партій, які діють на території нашого регіону. Ще точніше – представники лівого і правого політичного табору. У кожного, як виявилося, своя правда.

Володимир ДРУГАКОВ, перший секретар обласного комітету Соціалістичної партії України:
«Сьогодні це свято переформатувалося у такий «день порятунку трудящих». Я розглядаю його як день, у який слід гуртуватися і разом вголос говорити про проблеми інвалідів, ветеранів, «афганців», «чорнобильців», «дітей війни», багатодітних матерів – тобто, всіх тих, хто потребує соціального захисту і не отримує його у держави, яка, «завдяки» корумпованій владі, стала «мачухою» для 90% своїх громадян. Так що сьогодні цей день не є святковим, - натомість він автоматично перетворюється на день боротьби за права трудящих».

Володимир СТУПАК, голова обласної організації Української народної партії:
"Якщо ми говоримо про це свято як спадок комуністичної епохи, то, безумовно, позиція Української народної партії до нього негативна. Втім, для українців, як трудолюбивої нації, першотравневі свята завжди були справді днями солідарності трудящих, оскільки, як правило, вони проводять вихідні дні на городах. Отже, наша позиція полягає в тому, щоб це свято очистити від будь-якого політичного забарвлення й сприймати його, як це робиться в багатьох інших не посткомуністичних країнах, як свято праці не на демонстраціях, а на полях."

Андрій МІЩЕНКО, голова обласної організації Всеукраїнського об’єднання  «Свобода»:
«В час кризи, звісно, непогано мати пару вихідних, щоб попрацювати на земельній ділянці. Ми, «свободівці», також поділяємо думку про те, що 1 травня може бути днем профспілкового працівника. А от ідеологічний підтекст цієї дати засуджуємо. Згадаймо 1 травня 1986 року, коли українських дітей вигнали на демонстрацію через три дні після аварії в Чорнобилі. Згадаймо чорні «Волги», курорти, «блатні» магазини  партноменклатурників. Тепер колишні комуністичні і комсомольські начальники, які перефарбувалися в інші партійні кольори, мають ще більше. А простому трудівникові тільки те й лишилося, що два зайві вихідні на рік».


Олександр Супронюк

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.