Археологи підтвердили: Чернігів – одне з найдревніших міст Європи

У Чернігові презентували експозицію археологічних знахідок, які історикам вдалося розкопати впродовж останніх трьох років пошуків. На виставці представлені предмети, які відображають різні історичні епохи життя Чернігова. За словами науковців, ці знахідки вкотре підтвердили те, що місто над Десною є одним із найдавніших в Європі.



Коштовні фрагменти посуду, ремісниче приладдя, елементи ювелірних виробів різних історичних періодів – все це можна побачити на виставці, яку відкрили в Колегіумі Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».



Унікальні експонати віднайшли різні групи археологів, які працювали у 2014-2017 роках під керівництвом кандидата історичних наук, доцента Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Олени Черненко.

«Археологічна експедиція поставила за головну мету роботу у двох напрямках: вивчення стародавніх пам’яток архітектури, що збереглися на території міста, та археологічні дослідження найбільш темних сторінок історії Чернігова, які недостатньо висвітлені в літературі, – пояснює мету дослідження Олена Черненко. – Хоча вивчення Чернігова і розпочали ще у ХІХ столітті, однак багато матеріалів досліджень досі не опубліковані. Існує дуже багато «білих плям» цілих епох. До прикладу, післямонгольська доба для нас і досі залишається великою загадкою».

Та все ж певні загадки археологам таки вдалося розкрити. Наприклад, те, що Чернігів входить до переліку найдавніших міст Європи. Це підтвердили знахідки на території стародавнього оборонного валу. Завдяки їм з’ясувалося, що Чернігів на 200 років старіший, ніж вважалось донині.

«На території чернігівського Дитинця археологи зосередили свою увагу на двох малодосліджених ділянках: перша була пов’язана з пошуками княжого двору, друга – дослідження залишків оборонних споруд, – каже керівник розкопок. – Дуже цікавою виявилася знахідка уламку браслета із зображенням птаха. Такі браслети носили люди з високим статусом у суспільстві».

Не менш цікавою виявилася знайдена учасниками експедиції унікальна ювелірна форма кінця ХІІ століття із зображенням птаха та дракона для виготовлення браслетів-наручів. Відомий археолог Володимир Богусевич стверджував, що це могла бути емблема князів чернігівської династії.

До знахідок, що відображають різні історичні епохи Чернігова, належить срібна печатка козацького старшини першої половини ХVІІ століття, фрагменти порцелянового посуду ХІІ століття виробництва Сирії та Ірану і скляного посуду із Візантії, а також численні предмети побуту, озброєння, прикраси і будівельні матеріали давньоруського та пізньосередньовічного часу.

Речові знахідки характеризують різні боки життя городян – побут, виробництво, торгівлю – у різні епохи існування Чернігова.

Особливої уваги заслуговують дослідження так званого мису – території Єлецького Свято-Успенського монастиря. За деякими припущеннями там існувало древнє городище, з якого почалась історія Чернігова.

«Наші дослідження дозволяють засвідчити те, що там дійсно існувало поселення, однак воно не відігравало провідної ролі, – каже Олена Черненко. – А от у ХІІ-ХІІІ сторіччях тут була цікава забудова. Ми дослідили котлован великої споруди, від неї залишився материк, де було знайдено багато імпортних амфор й інших предметів побуту. Належала ця споруда заможному громадянинові, який, припустимо, займався торгівлею».

Презентовані науковцями знахідки стали можливими завдяки розкопкам, які профінансували з обласного бюджету в рамках програми, затвердженої Чернігівською обласною радою на 2013-2020 роки.

Перший заступник голови Чернігівської облради Валентин Мельничук запевняє: депутатський корпус та керівництво облради і надалі підтримуватимуть археологів.

«Упродовж століть Чернігів затято сперечається із Києвом за чільне місце в історії. Справедливість в історії – це те головне, що роблять наші археологи, – зауважив Валентин Мельничук. – Як депутат обласної ради запевняю, що ми будемо фінансувати цю програму і надалі, щоб встановити історичну справедливість. Чернігів повинен бути не тільки культурним, але й історичним центром України».













Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №7 (668) від 15 лютого 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.