«Ющенко руку цілував, а Порошенко не приїхав!

Подивитися на Президента прийшли не тільки місцеві. З’їхалось обласне начальство: 44-річний Валерій Куліч, голова обласної державної адміністрації, 49-річ-ний Ігор Вдовенко, голова обласної ради, 50-річний Сергій Сергієнко, заступник голови облдержадміністрації. Були народні депутати, 44-річний Валерій Давиденко та Олег Дмитренко. Із найбільшого керівництва — 47-річний Павло Розенко, віце-прем’єр-міністр, та 45-річннй Євген Нищук, міністр культури.


Фото: Віктор Кошмал

З фішок цьогорічних Крут — потяг єднання. Рівно о 10.20, як і анонсувалося, до станції з Києва приїхав сучасний потяг з курсантами військових навчальних закладів зі всієї України (Одеса, Запоріжжя, Західна Україна тощо). На пероні їх зустрічали місцеві, а також курсанти пенітенціарної академії з Чернігова. До Крут вони приїхали годиною раніше. Попили чаю з вівсяним печивом у спеціально облаштованих наметах. До речі, пункти обігріву цього року були не лише неподалік меморіалу (високої червоної колони), а й біля станції. Як і зазвичай, організовували їх Борзнянський та Ніжинський райони. Біля наметів поряд з коліями у польових кухнях 28 січня готували гречану кашу.

— Варили як для студентів, з тушонкою, щоб наїлись хлопці, — говорить 41-річна Алла Нещерет, директор навчально-виховного комплексу у Крутах. Курсантів разом із вихователькою Ольгою Плющ зустрічали на пероні у вишиванках. Щоб не змерзнути, на плечі накинули хустки.

— Ми наварили каші на триста дітей, і борзнянці стільки ж.

У камуфляжі, чорних, синіх, кольору хакі шинелях хлопці та дівчата один за одним виходили з вагонів. Вишикувались у колону і рушили до меморіалу, куди від станції «Крути» метрів з 800.

— Хлопці наші увесь тиждень і сніг чистили, і гілки пиляли. Мороз майже до двадцяти, а вони фарбують, білять. Син Юра у мене на залізниці працює, то ні дня, ні ночі не було, — йду дорогою з 65-річною Ольгою Нєплюєвою та її онукою Катрусею з Пам’ятного Борзнянського району. — Каждий год ходжу, одмічаємо. Інтересно і за душу бере, що діти полягали на тому місці, де тепер і наші ростуть.

Ольга Іванівна пригадує, що на місці, де зараз зупиняються автобуси з бажаючими долучитись до урочистостей, раніше був «бурякопункт».

— Сюди буряки з усіх сіл звозили, а потім уже на цукрозаводи відправляли.

Аби потрапити до місця проведення урочистого мітингу, всі без винятку проходили металеві рамки. Для військових — окремі, щоб швидше справа йшла. Документів не запитували.


Нардеп Валерій Давиденко (крайній зліва) та губернатор Валерій Куліч (крайній справа) після обіймів. Посередині — фотограф Віктор Кошмал

— Рамок ми у Крутах ще не бачили, хоч їздимо багато років, — говорить Ірина Парубець, провідний фахівець територіального центру Ніжинського районного відділу соціального захисту населення. Вона наливала чай та робила мазанки із са-
лом та часником у наметі біля меморіалу. — Такий час зараз. Воно й не лишнє.

— Кого з відомих бачили у Крутах?

— Олег Ляшко, Олег Тягнибок, а от президенти не дуже балують. Ющенко, правда, двічі був.

Урочистий мітинг почався о дванадцятій, хвилина в хвилину, як і було заплановано. На подіумі біля меморіалу вишикувалось обласне керівництво, депутати та інші високі гості. Наші місцеві — усі в шапках, кияни та нардепи — голомозі.

Першим взяв слово Павло Розенко. і одразу ж засмутив присутніх: Президента не буде,,

— Йому не дали дозволу на приземлення у Чернігівській області, — пояснив Розенко. Адже Петро Порошенко збирався, як і Ющенко колись, прилетіти верто-
льотом. — Була ідея щодо пересадки в автотранспорт і прибуття автомобілем. Але Президент вважав за неприйнятне, щоб громада чекала його дві години. Щирі вибачення від Президента за неможливість через погодні умови взяти участь у сьогоднішніх заходах.

Після того виступили Нищук, Зоря, Герой України Божок. А от ні губернатору, ні голові облради слова не надали.

Сам мітинг тривав до години. Урочисто та красиво. Потім усе начальство ручкалось між собою, щось обговорювали, розбившись по парах, а Валерій Куліч навіть обіймався з Валерієм Давиденком. Усе дивилась, може, цілуватись почнуть. Не цілувались. А після окремої екскурсії для керівництва роз’їхались.

Розходився потроху і простий люд. Адже у неділю тут хіба чаєм поїли, куліш залишили на понеділок.

— Засмутились, що не побачили? — запитала у Надії Кобилецької, пенсіонерки з Пам’ятного.

— Ми його і так по телевізору бачимо. А щодо Крут, то і не сподівались, що приїде. А от Ющенка бачили, ще й отак здоровкались. Він отам у полі приземлявся вертольотом. Двома прилітав. Ми під вербами стояли. І з усіма здоровкався. Ми всі отак руки попростягали, а він ручкався. Та більше до дітей.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №5 (1656), 1 лютого 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.