Садять-сіють часник, квасолю, гарбузи, огірки, лікарську ромашку, сою

Картопля, яку раніше садили усі і багато, вже не лишається єдиною культурою на продаж.

Часник

51-річний Леонід Євсеєнко з Берилівки Городнянського району вирощує часник. (Берилівка за 4 кілометри від кордону з Білоруссю, підпорядкована Сеньківській сільраді. Зараз село у Городнянській об’єднаній територіальній громаді). Часник навчила вирощувати покійна мати.

— Продаєте часник?

— Скільки купите?

Часник досихає на горищі. Чекає покупця.

44-річна Людмила Росол, прибиральниця сільради з села Полісся Городнянського району, родом із Черниша Чернігівського, готова б садити і кілька соток, і навіть гектар часнику, аби був збут.

Цього року посадила сотку.

— Яких сортів?

— Або купую, або хто дасть. «Рокамболь» купувала («рокамболь» називають «цибуля-часник» або «цибуля причаснична», зубчиків небагато, негострий) — він у нас не росте. Може, від землі залежить. У мене земля слаба — пісочок.

Людмила сіє також часник на насіння.

— Часник пускає стрілочку. Виростає ніби квітка, — показує сухе суцвіття з дрібнесенькими насінинками-зубчиками. — Їх сієш на зиму, ростуть. Кажуть, до Іллі треба викопати. Буває, й раніше викопуємо, бо не найдеш стебла. Воно дрібнесеньке, як травинка, — тримає коробку з викопаним округлим часником величиною з горіхи ліщини. — На зиму знову акуратно треба посадити. Накрити гноєм. Весною згребти гній.

Садимо, коли приморозки або ще й пізніше. Якось не встигала, замовляла той «рокамболь». Садила, як земля зовсім примерзла. Ще краще приймається. У ріст не йде.

Можна садити й зубчиками.

Полоти потрібно хоча б разів 5.

Викопують. Розкладають. Він просихає.

Потім — у сітки чи плетуть. І здають.

Минулого року в Городні часник приймали по 30 гривень. Із сотки накопала 10-12 кіло. Спочатку важчий, потім висихає.

Колись їздили на Гомель, возили. Тепер у Білорусь продають, якщо родичі там. Кілограмами. По 50 гривень за кіло.

У Чернігів везуть часник, якщо своя машина. До обласного центру 73 кілометри. Якщо автобусом, він відправляється об 11 годині. У Чернігові о 12.30. Назад о третій. Невигідно.

Збувають часник, якщо знайдуть кому, і по 65-75 гривень за кіло. У магазинах він — за сотню.

Гарбузи

Людмила Росол з родиною вирощувала і гарбузи. Продавала насіння.

— Вичитала років три-чотири тому, що людина 40 тисяч гривень за сезон заробила, — згадує. — Посадила. Насіння брали по 45 гривень за кіло. Та ціна упала до 20 гривень. У минулому році була 18. Зараз ще не знаю.

Цей рік на гарбузи неврожай. Померзли. Минулий рік був добрий. Посіяли 50 соток. Сусідка навіть помагала сушить. Із 50 соток отримали два мішки (як з-під цукру) насіння.


Валентин Росол

— Щоб займатися гарбузами, потрібні трактор і сила, і старання,— додає свекруха, 70-річна Валентин Росол. — Виорали. Картоплю посадили, гарбузи сіють. У сина свій трактор. Він нарізає ряди, невістка кладе. Гарбузи трактором між рядами прополов. А в рядах невістка управилась побігати чи ні — вони дрібного бур’яну не бояться, переростуть.

— Праці з ними багато, — продовжує невістка. — Зірвати, завантажити на трактор. Звезти. Знести з трактора. У минулому році було три причепи. Один надворі лежав. Решту заховали у хлів до сусідів.

Розрубують сокирою і вибирають вручну. До морозів не встигли. У рукавицях, у перчатках вибирали. Старалися, щоб кишечок на насінні не було. Щоб чиста була бубка. Сушили — у піч не можна. Надворі розстилали папір та клейонки, розкладали. Перевертали. Сохло днів три. На хату заносили. Там залізо, як решето. Якщо не було сонечка, сушили на печі на черені. Бо почорніє, пліснявою візьметься.

Квасоля

Валентина Росол сотку засадила квасолею. На продаж. Зібрала 20 кілограмів. Здала 18. На 200 гривень.

— Машина картоплю купувала і квасолю у мене забрала, по 13 гривень за кіло. У Городні брали по 11.

Усякі сорти садила. Латку такої, латку такої. Довгенька, усередині червона. Довгенька біла. Рябенька. Сиво-ряба. Коричнево-ряба. Не головне, як називаються сорти. Головне, щоб вони були зібрані окремо, не вперемішку.

Сапувала вручну раз. У минулому році молотила прачем (давньою дерев’яною приспособою для прання). У цьому році лущила руками.

Соя

Дмитро Васильченко, підприємець з села Озеряни Бобровицького району, вирощує і продає сою. Наразі пропонує 20 тонн із поля по ціні 8700 гривень за тонну.

— На сою покупець є завжди, — говорить Дмитро Григорович. — Особливо зарубіжні покупці за нею ганяються. З неї роблять мастила, пальне, ліки, спирт.

Насіння купували по 22 тисячі за тонну. Урожай ще чотири роки поспіль буде насіннєвим. Потім треба міняти.

Урожайність у цьому році — 2 тонни з гектара.

Чистий прибуток, який можна отримати з гектара, приблизно 5 тисяч гривень.

— Підприємець, який спробував вирощувати цю культуру, зазвичай від неї не відмовляється, — відмічає Дмитро Васильченко. — Соя збагачує землю азотом. Вона прекрасний попередник для усіх культур. Дозволяє економити на азотних добривах. При цьому не шкодить природі, як вони. Адже 10 відсотків азоту випаровується.

Ромашка лікарська



Сергій Миронов, завідувач хірургічного відділення Коропської районної лікарні, на 9 гектарах вирощує лікарську ромашку. Займається цим 4 роки.

Ромашку купують фармацевтичні компанії. Чим більша за вагою пропозиція, тим кращий збут.

— Якщо ви пропонуватимете 200-400 кілограмів, ніхто не купить, — говорить Сергій Анатолійович. — Реалізація починається з 4-5 тонн. Купують, переважно, фармацевтичні компанії. Сировина (квіточки, без стебла) по якості має бути добра і дуже добра.

Огірки

На продаж вирощують також огірки. На замовлення фірм. Селяни купують насіння. Сіють. Ростять. Здають.

У Змітневі Сосницького району огірками займається чоловік десять. Під огірками було до 4 соток у кожного.

— Десяток насінин коштували гривня п’ять копійок, — говорить Світлана Салівон. — Огірки довжиною 7 сантиметрів приймали по 11 гривень, 9 сантиметрів — по 6,11 сантиметрів — по 3,50. Везли на Київ.

На одному стеблі може вирости, якщо добра погода, до 10 кілограмів огірків. Цей рік був несприятливий. Холодно, мало дощів.

У Поліссі Городнянського району огірками займаються Наталія Шкут та Леонура Мумінова. «Днями сиділи у тих гурках, — кажуть про овочівниць односельці. — Усе руками. Спеціальним приладом міряли, щоб довше чотирьох сантиметрів не росли. Довгі переростки брали по 2 гривні за кіло».

Задача

З одного гектара, за дотримання технології і сприятливих умов, можна зібрати 400 кілограмів сухої ромашки. На один гектар потрібно чотири кілограми насіння. Один кілограм насіння коштує 400 гривень.

Скільки можна заробити на 9 гектарах ромашки, якщо за кілограм сухої сировини платять 100 гривень?

1) 400 кг х 100 грн = 40000 гривень (отримаємо з 1 гектара, продавши сировину);

2) 4 кг х 400 грн = 1600 гривень (заплатили за насіння на один гектар);

3) 40000 - 1600 = 38400 гривень (отримаємо з 1 одного гектара, віднявши вартість насіння);

4) 38400 X 9 = 345600 гривень (отримаємо з 9 гектарів).

Відповідь: на 9 гектарах землі, засіявши їх ромашкою, можна заробити 345600 гривень. Із суми слід вирахувати затрати на обробіток землі, збір сировини та сушіння. Вона примусова, у сушарках. Не врахована також вартість затраченого часу.

Сергій Миронов каже, що, вирощуючи ромашку, на полі слід бувати щодня.

Лікар вирощував також м’яту, мелісу на продаж. Відмовився: «Я, в першу чергу, професійний хірург».

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №40 (1639), 5 жовтня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.