Лікує грязь

У санаторії «Остреч», що у Менському районі, лікують грязями — не привозними, а місцевими, торф’яними: Вони знімають запалення суглобів.

Щоб грязь подіяла, основна умова — тепло.



Валентина Діденко, працююча пенсіонерка з Прилук, у четвер, третього серпня, у санаторії останній день. їде додому.

У грязелікарні напівсидить на кушетці. Ноги замотані у ковдру.

— Грязь лікує руки, ноги, — говорить. — Як у мене оці кісточки на ногах постійно печуть! А після грязей біль притупляється. Вони проникають через шкіру, полегшують наш рух.

Як раз у 10 років приїдеш, ефект буде слабий. А як щороку, то, звісно, результат відчуєш.

Я на лікуванні в «Остречі» утретє, — продовжує. — Увесь час тут лікували місцевими грязями. Років 12-13 тому біля самого санаторію стояли екскаватори, брали.

Інша пацієнтка — киянка (на фото). У Мену приїхала до свекрухи.

Лікує остеохондроз комірцевої зони (на плечах). Лежить на кушетці, закутана у ковдру — тільки голову та пальці ніг видно.

З дозволу медсестри встає митися. Усе тіло молодиці червоне, як після бані. Хоча на кушетці, на простирадлі грязі небагато — на суто визначену зону.

Грязь коричневого кольору, як торф. М’яка. Не смердюча.

Використану викидають. Для нового сеансу замісять у спеціальній ємності та нагріють свіжу.


Використана торф’яна грязь

«Якщо вимазує симпатичний молодий чоловік — подвійний ефект»

— Суть грязелікування: грязь розігрівається, хвора ділянка тіла обкладається, обмазується, — пояснює лікар «Остречу», у минулому хірург Менської центральної районної лікарні, 66-річний Микола Богдан. — Воно довго зберігає температуру і глибоко прогріває. Компреси роблять зонально. На коліна, лікті, гомілковостопний суглоб, поясничний відділ. Накривають компрес пелюшкою і ковдрою. Перші два сеанси може бути загострення.

— Лікування за рахунок температури, хімічних процесів?

— І те, і те. Грязь знімає запалення, збагачує мікроелементами. Багато інгредієнтів, які позитивно впливають на суглоби. Калій, магній, кальцій... У співвідношеннях, взаємодії. Плюс прогрівання. Температура стабільна, висока: 37-38 градусів.

— Протипоказання?

— Онкологія. Тоді усі теплові процедури протипоказані. Високий тиск. Захворювання шкіри — екзема, пухирі.

— Як зрозуміти, що грязь лікувальна? На торф’яні грязі існує висновок Одеського інституту курортології, що вони цілющі.

— І мертвого піднімають. Щоб це було абсолютно-абсолютно, не скажеш. Та якщо спина болить і нема протипоказань, розігрів грязюкою хвилин на 20 — шкоди не буде.

— Якщо в торф’яному кар’єрі вимазатися грязями, матимемо лікувальний ефект?

— У кар’єрі холодно. Ефекту ніякого не буде.

— На Десні люди намазуються. Виходять після бань (вони на березі) червоні, як раки. І на тепле тіло мастять синій глей. Масаж, гарний настрій, усмішки.

— Та ще якщо вимазує симпатичний молодий чоловік — подвійний ефект. Проте ніхто не досліджував, яка та грязь. Доведено, що лікувальну дію мають грязі Куяльника (лиман біля Одеси), Арабатської стрілки (коса у Херсонській області, Криму), Сиваша (лимани, затоки Азовського моря), Сак (Крим). Але для усіх грязепроцедур, повторюю, треба тепло. Я був колись на грязях Куяльника. Вимазався, як обіззяна. Особливого нічого не відчув.


— У Чернігівській міській лікарні №3 використовують сиваську грязь, — говорить завідувачка фізіотерапевтичного відділення лікар-фізіотерапевт вищої категорії 53-річна Олена Перепелиця. — На неї е паспорт, сертифікат, гігієнічний висновок. Привозять з Херсонської області. З Саками працювали, але нині з Кримом зв’язку нема. З Куяльником не працюємо.


Медсестра, 38-річна Світлана Єзловецька, накладає лікувальну грязь на ліктьові суглоби 45-річному Олегу Марченку. Він живе з родиною у Москві. Приїздить у Чернігів до батьків. Вони працювали на радіозаводі. — Займався боксом, — говорить Олег. — Кандидат у майстри спорту. Суглоби болять, вважаю, через спортивні перевантаження.

— Як у Чернігів доставляють грязь?

— Сиваську грязь привозять у спеціальних двадцяти-кілограмових мішках. У нас є грязесховище, є можливість її зберігати.

В основному грязями лікують суглоби. Хребет. Жіночі та чоловічі статеві органи, кишківник.

Є методика гальваногрязей. Це поєднання грязе- та електролікування. Грязь у полотняному мішечку накладається на ділянку тіла, і вмикається апарат. Гальваногрязі застосовують у ситуаціях, коли не можна інтенсивне тепло.

— Грязь може провокувати розвиток пухлин?

— Якщо пухлина не діагностована і грязь покладена на місце, де вона розташована (зовні чи внутрішньо), — може. Грязі, хочемо ми того чи ні, мають слабку радіоактивність. У їх склад входять і ванадій, і стронцій. Грязі у жодному разі не поєднуються з ультрафіолетовим опроміненням. Те, що роблять у нас люди: виїжджаючи на курорт, намазуються гряззю і висихають на сонці — категорично не раджу.

— На Десні, на озерах грязь лікувальна?

— Щоб сказати, лікувальна чи ні, вона повинна пройти бактеріологічне дослідження. Якщо патогенна мікрофлора (погані бактерії. — Авт.) перевищує допустимий рівень, використовувати не можна. Чим ліки відрізняються від отрути? Тільки дозуванням.

— Можуть бути на Чернігівщині цілющі грязі, але не досліджені?

— Можуть.


Грязьовий комплекс на руках

Мул річок не досліджувався

— На торф’яні грязі, що добуваються на Чернігівщині, є медичний (бальнеологічний) висновок, зроблений на основі спеціальних досліджень, — говорить заступник директора державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» (Одеса) доктор хімічних наук професор Олена Нікіпелова. Спілкуємося по телефону.

— Які ще грязі можна використовувати як лікувальні?

— Сиваська грязь — єдина, у якої є всі документи на транспортування. Навіть експортують фасовану продукцію. Решта — Куяльницький лиман біля Одеси, солоний лиман у Дніпрі, торф’яники у Миргороді, грязі Західної України, інші — використовуються тільки на місці.

— Мул річок нашої області: Дніпра, Десни, Снову, Сейму — не досліджувався? Люди мажуться.

— То самолікування.

Торф'яні, сульфідні мулові, сапропелеві, сопкові, термальні...

— Для лікування використовують різні грязі, — пояснює Олена Перепелиця. — Торф’яні (з високим ступенем розпаду рослинних залишків), сульфідні мулові (із солоних водойм, як Сиваш), сапропелеві (донні відкладення прісних водойм, буквально перекладається «гнила грязь»), сопкові (глиниста маса, що утворилася з розкладання гірських порід), термальні (глинисті утворення у районах вулканічної діяльності).

Будь-яка грязь має протизапальну дію, покращує мікроциркуляцію, розсмоктує спайки, які утворилися внаслідок запалень або операцій, травм, посилює відновні процеси, мобілізує імунну систему.

Грязь діє завдяки чотирьом компонентам: тепловому, хімічному (багато мінералів), електричному (між тілом і гряззю виникає слабкий струм), компресійному. Коли вона на тілі підсихає — враження, що ніби хтось обхоплює рукою, тисне.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №32 (1631), 10 серпня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.