Не топчіть пам'ять про героїв!

Неоголошена війна! Скількох синів нашої святої землі вона забрала, скількох ще забере… Найменше, що ми можемо зробити для загиблих сьогодні – це увіковічнити пам'ять про них. Втім, у Берестовці на Борзнянщині так думають не всі. У декого з так званих обранців вистачає цинізму та святотатства, аби залякувати матерів загиблих героїв і глумитися над пам’яттю про тих, хто віддав найцінніше, захищаючи Батьківщину.



У Берестовці, що в результаті адміністративно-територіальної реформи увійшов до складу Комарівської об’єднаної територіальної громади, деякі діячі до перейменування вулиць ставляться, м’яко кажучи, вороже. Чи не через те, що це стосується війни?

Проїжджаючи центральною вулицею Берестовця, важко не звернути уваги на синьо-жовте полотнище, яке майорить на одній з могил сільського кладовища. Там похований берестовчанин Володимир Бальченко. Зі зброєю в руках, відвойовуючи загарбані території, мужній воїн загинув у річницю бою під Крутами 29 січня 2017 року. Осколки міни звалили бійця з ніг поблизу Авдіївської промзони. Вже наступного дня Указом Президента України його нагородили орденом «За мужність» (посмертно). Більш велелюдного похорону село не знало. Попрощатись з Героєм прийшли сотні земляків не тільки з Берестовця, а й з інших сіл району.

Наприкінці квітня на будівлі місцевої школи, де навчався Володимир, коштом небайдужих встановили Меморіальну дошку як пам’ять про неоціненний подвиг земляка. На урочистостях були присутні учні, колектив школи, друзі та рідні, бойові побратими загиблого, десятки жителів Берестовця. На жаль, представники місцевої влади проігнорували такий важливий патріотичний захід. Більш гідно вшанувати подвиг Героя чинуші не спромоглися. Коли ж патріотично налаштовані депутати запропонували назвати одну з вулиць села іменем героїчного земляка, їм почали ставити палки в колеса.

«Після створення Комарівської ОТГ я як депутат, взявши письмову згоду матері Володимира Бальченка, на першій сесії вніс пропозицію перейменувати вулицю, де жив Володимир, на його честь, – розповідає депутат Комарівської сільської ради Микола Шкарупа. – Мою пропозицію підтримали та підписали ще дев'ять депутатів. На жаль, серед цих депутатів односельчан Володимира Бальченка не було. На сесії ж питання перейменування викликало жваву дискусію. Один із депутатів від Берестовця, вірний соратник товариша Петра Симоненка (саме того Симоненка, котрий з трибуни Верховної Ради шельмував учасників Революції Гідності та разом з Януковичем закликав Путіна ввести війська РФ на територію України, а зараз по закордонах жирує на кошти російського олігарха Григоришина) мав дещо іншу думку. Але абсолютною більшість голосів рішення по перейменуванню було прийняте».

Попри рішення ради, противники перейменування взялися за найганебніше, до чого може додуматися людська істота – вдалися до морального тиску на матір загиблого бійця.

«Вони почали переконувати її відмовитись від перейменування, мотивуючи це тим, що у мешканців вулиці виникнуть певні незручності, – обурюється Микола Шкарупа. Уявіть собі масштаби цинізму, блюзнірства та святотатства! Жінку настільки затуркали, що та написала відмову. Бо ж яка мати захоче, щоб плюндрували ім’я її дитини?».

Дійшло до того, що знайшлося кілька нерозважливих із числа мешканців вулиці, котрі публічно виступили проти перейменування. Чи знають їхні ляльководи, що рішення сесії може відмінити тільки суд або ж депутати громади? Цікаво, у кого з них підніметься рука підписати подання до суду, або ж подати проект рішення? Що у такому разі для цих депутатів означатиме назва «Україна»? Хіба не з подібного роду «благих» проявів починалися події на Донбасі? Хіба не подібного сорту люди зупиняли наші танки на Сході країни, коли ті поспішали на допомогу бійцям, що стікали кров’ю в нерівній боротьбі з російськими агресорами?

Як би там не було, але Берестовець пишається своїм земляком Володимиром Бальченком, котрий загинув, захищаючи спокій в тому числі і противників перейменування.

На думку ініціатора перейменування Миколи Шкарупи, жодні так звані незручності, пов’язані з перейменуванням вулиці, не можуть зрівнятися з пам’яттю про Героя.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №27 (636) від 6 липня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.