З війни повернувся живий і без поранень. Удома помер від раку крові

Від гострого лейкозу (раку крові) помер демобілізований боєць 41 батальйону Анатолій Макаренко. Чоловікові був 41 рік. Уродженець Вовчка Козелецького району. Бійця не стало за десять днів.


Анатолій Макаренко

— Анатолія мобілізували ще в 2014 році, — розповідає староста Вовчка Валентина Лось. — Тоді ми отримали три десятки повісток на тих, хто прописаний в межах нашої сільради. Нині вже покійна секретар Ольга Жидок обдзвонювала хлопців. Більшість відмахувалися: «Не можу». Анатолій жив не у Вовчку, а в Новому Білоусі під Черніговом з дружиною Вікторією, донею Маргаритою (у грудні їй буде шість) і сином Віки від першого шлюбу. Тільки йому секретар набрала, Толик зразу: «Добре, Миколаївно, буду їхати в воєнкомат». Ольга Миколаївна йому: «Ти, може, і на війну підеш?». А Толик: «Піду. А хто ж вас і вашу родину захищатиме, як не я?» Завжди згадую його слова, коли бачу по телевізору патріотів у вишиванках. У нього був справжній патріотизм.

Тоді в АТО пішло троє. Усі повернулися. Це був початок дій на Сході. Бронежилет і касок не вистачало. Ми селом на трьох своїх бійців зібрали 15 тисяч гривень.

У 2015 році хлопці повернулися додому. Ще за два тижні до смерті Анатолій був на проводах молодшого брата Славка (Толик — найстарший у родині, усього їх четверо) до армії, той пішов на строкову службу. Був блідий, погано виглядав. Коли спитали, що таке, відповів: «Щось хреново мені». Звернувся в лікарню. Відправили кров на аналіз до Києва — підтвердився гострий лейкоз. За десять днів його не стало, і полікуватися не встиг.

Попрощатися з Толею приїздили хлопці з 41 батальйону. Загалом на похорон зібралося зо дві сотні людей.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №47 (1594)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.