Б'є - значить любить, або Не терпіть сімейного тирана

Агресія у сім'ях у наш час, на жаль, стала таким буденним явищем, що іноді не викликає навіть обурення чи здивування. Мовляв, ну побив чоловік дружину й що з того, помиряться, у чужу родину не варто втручатися. Чітку й вельми принципову позицію з цього питання має керівник центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді РДА Зореслава Кудлай.

- Я завжди говорю жінкам, котрі зазнають насилля від своїх чоловіків: ви дорослі люди, тож удвох можете «розважатися» як завгодно. Якщо вас влаштовує жорстоке ставлення до себе, це ваша особиста справа. Але ситуація переходить у кардинально іншу площину, коли цей сімейний безлад відбувається на очах у дітей, - каже Зореслава Валеріївна. - і тут я безпристрасна, не існує жодної причини, яка б виправдовувала дитячі страждання. Жодної!

Психологи стверджують, що проблема насилля у сім'ї має складну процедуру вирішення за кількома причинами. По-перше, жінки соромляться розповідати, що над ними знущаються чоловіки, по-друге, вони бояться про це розповідати, інакше сімейний тиран помститься ще жорстокіше і по-третє, соціальний статус української жінки зачасти ставить її у повну залежність від чоловіка і з часом перетворює на жертву. А іноді вони самі прагнуть грати роль жертви, провокуючи чоловіка на агресію. Але не будемо торкатися цього моменту, бо це вже парафія психологів.

Чернігівський район також потерпає від цієї соціальної хвороби й те, що вона не набуває широкого розголосу, не означає відсутності тиранів у наших селах. Як стверджують спеціалісти районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, у кожному населеному пункті району є такі сім'ї.

- Ми знаємо про ці випадки, тримаємо на контролі кожну сім'ю, і перш за все, намагаємося попереджати випадки насилля. Найчастіше жінки терплять тиранів-чоловіків, бо не мають куди піти, а надто, коли на руках малі діти. Схема доволі стандартна: п'яний чоловік розпустив руки, жінка схопила малечу й побігла до батьків. Тоді «батько сімейства», переповнений люттю від непокори благовірної й спиртним, може й вікна тещі побити, і двері, тоді непереливки всім. Дехто викликає міліцію. Дільничний, прибувши на виклик, або проведе виховну бесіду із дебоширом, що малоефективно, або ж складе протокол. Далі події розвиваються не більш оптимістично: адже штраф за хуліганство п'янички доведеться сплачувати... дружині! Бо горе-чоловік пропиває все до копійчини! - обурюється Зореслава Валеріївна. - Тож у більшості випадків жертви терплять, а чоловіки падають у ноги, просять пробачення. Жінки пробачають, мовляв, усе заради дітей. Та, на жаль, такий хисткий мир триває лише до першої чарки... От колись був ефективніший метод - знамениті «п'ятнадцять діб виправних робіт», це хоч трохи стримувало хуліганів. Але, дорогі жіночки, не варто впадати у відчай, боротися із насиллям у сім'ї можна, а найголовніше-треба.

Одним із варіантів виходу із ситуації може стати тимчасове проживання у обласному центрі соціально-психологічної допомоги, що розташований по вул. Елеваторна, 6. Тут жінки із дітьми можуть перебувати до трьох місяців. А за цей час можна підшукати житло або ж налагодити стосунки з чоловіком. Наприклад, одного із жителів району втеча жінки й дитини у Центр налякала так, що він уже досить тривалий час поводиться більш-менш добре.

У іншій сім'ї через чоловіка-тирана жінці довелося... народити дитину, хоча це у плани молодиці не входило.
- Із пологового відділення райлікарні зателефонували, що породілля хоче відмовитися від немовляти, - розповідає Зореслава Кудлай. - Ми миттєво реагуємо на такі випадки й проводимо відповідну роботу. Як розповіла молода мама, коли завагітніла третьою дитиною, то спершу хотіла перервати незаплановану вагітність. Але напередодні її вельми побив чоловік, синці були всюди, обличчя запухле. Тож він її не випускав із дому, аби нікому не поскаржилася. А коли зійшли синці, робити аборт було уже запізно.

До речі, ще півроку тому ситуація у районі із насиллям у сім'ях була значно кращою. Адже у 2012 році було закріплено за громадами 28 фахівців із соціальної роботи, котрі працювали у селах, тримаючи у полі зору кожну проблемну родину. Тоді мало хто сподівався, що це допоможе виправити ситуацію на краще. Але за кілька місяців статистика красномовно підтверджувала: випадків насилля значно поменшало. А кілька місяців тому, через брак фінансування, ці посади було скорочено. Та попри це чотири сільські ради вирішили залишити фахівців, взявши їхнє утримання на себе, принаймні до кінця року.

- Наразі такими сім'ями опікується наш центр. Звичайно, ми намагаємося робити все можливе, аби звести до мінімуму кількість випадків насилля. І, насамперед, це профілактика, - упевнена Зореслава Валеріївна. - Тож, користуючись можливістю, вкотре хочу звернутися до жінок: у жодному разі не терпіть насилля. До чоловіків-тиранів також маю слово: навіть якщо ваше бажання домінувати над найближчими родичами виявляється сильнішим за вас, пам'ятайте: члени сім'ї, які вчинили насильство по відношенню до своїх рідних, можуть понести адміністративну, цивільно-правову і навіть кримінальну відповідальність.

Алла Пирог, газета «Наш край» №94-95(9338-9339), 22 листопада 2014 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.