Блакитноока Волинь: край природних та людських щедрот

Уже понад десять років поспіль триває акція «Україна очима редакторів», задумана Українським журналістським фондом та організована для більшого єднання і взаєморозуміння співвітчизників як зі Сходу та Заходу країни, так і з її Півдня та Півночі.

Після нещодавнього триденного прес-туру до Волинської області можна сказати одне: він повністю виправдав актуальний зміст цієї акції. Більше того, візит журналістів, котрі представляють ЗМІ різних регіонів України, відкрив нам не тільки багатство та красу історичної Волині, а й переконав у тому, що волиняни крокують у ногу з часом і водночас нерозлучні з традиціями пращурів.

Український Байкал

Ніч, коли потяг прибув до Ковеля, запам’яталася романтикою куполів під світлом місяця найближчого до залізниці храму та духмяними хризантемами, якими нас зустрів Едуард Залуський, головний редактор газети «Місто вечірнє» Володимира-Волинського. Але це було такою собі прелюдією перед подорожжю до білоруського Бреста, до якої ми мали дві години перепочинку на базі «Фенікс» із нічним купанням у Світязі — найглибшому озері України (58 м). Саме тут, мабуть, у багатьох і виникла з першого погляду любов до краю майже трьохсот озер, покритого килимом лісів, а деінде — навіть териконами. Свого часу його дуби, удвічі старші за біловезькі, смереки та чорні берези нашуміли Лесі Українці легенди про мавок, які оживають у драмі-феєрії «Лісова пісня». Власне, саме подорож Волинню надихнула Кобзаря на створення поеми «Варнак».

Наше перше знайомство розпочалося з прикордонного Шацького району, природа якого багата на червонокнижні екземпляри і свого часу слугувала панству для заготівлі м’яса, а саме — із Шацького національного природного парку, що має статус Біосферного Резервату ЮНЕСКО. Ще одна гордість волинського полісся — це дендропарк із 400 видами дерев, серед яких є рідкісні та екзотичні. Це гінкго дволопатеве, оксамитамурський, біота східна, псевдотсуга Мензіса, магнолія Кобус тощо. Саме парк слугує не лише окрасою, а й науково-дослідною базою для практики студентів Шацького лісоколеджу ім. В. Сулька, у якому, до речі готують і таксидермістів.

Блакитні очі Волині

Так називають Шацькі озера, розміщені в північно-західній частині регіону. Недарма ця група з 24 озер визнана однією з найбільших та найчистіших озерних груп Європи. Головним брендом «колекції» є Світязь, облюбований дайверами. Його чистота, цілющість і м’якість вод, максимальна глибина яких сягає 58 метрів, пояснюється високим вмістом срібла та гліцерину. Кажуть, що свого часу її діжками возили до Варшави, адже панянки полюбляли приймати в ній косметичні ванни.

Попит на тутешню красу за останні

10 років добре посприяв розвитку оздоровчо-відпочинкової інфраструктури — це 60 баз відпочинку, санаторіїв, таборів, що дало змогу витягнути бюджет району, мешканці якого, до слова, традиційно займаються торгівлею, заробітчанством і контрабандою (це робила і Європа в період свого становлення).

Серед цих озер шацької групи, які мають карстове походження та утворилися під час великого льодовикового періоду, головну скрипку в туристичній привабливості району грають Пісочне, де практикувалися реабілітаційні заходи для радянських космонавтів, Пулемецьке — пташине місце, де зупиняються перелітні птахи, а також водиться понад 21 вид риби. А ще — Люцимер, де знайдено залишки житла поморської культури і, на думку дослідників, саме тут колись знаходилося літописне місто Рай. Озеро, ім’я якого овіяне легендами, поєднане з іншими озерами підземними каналами. Про це свідчили марковані щуки, які долали інколи по 10—15 км підземних вод, тим самим змінюючи «місце прописки». Але адреса справжнього хижака — українського «лохнеського чудовиська», яке лякало місцевих мешканців ще в 16 ст. — це озеро Соминець. Воно розташоване неподалік колишнього замку тамплієрів (нині тубдиспансер), де тимчасово мешкала нацистська організація, що проводила секретні дослідження на дні водойми. На сьогодні найбільш вірогідною є версія, що то була прісноводна акула, рештки якої знайдені неподалік.

Невиліковні рани природи

Зеленою ковдрою дивовижних лісів укрита майже третина Волині. Площа національного парку (тут зустрічаються 56 видів рідкісних рослин і 32 види тих, що зникають, а також 33 види тварин, занесених до Червоної книги), що славиться неповторними ландшафтами й потужним рекреаційним потенціалом, — майже 500 тис. км2. Це, звісно, менше за сусідню вотчину царських вельмож — Біловезьку пущу, яка, за інформацією гіда Андрія, тільки під час війни втратила 4,5 млн. м3 лісу (вивезли німці). Але справжню драму незаймані ліси відчули на собі за радянських часів: деревину вивозили потрібним людям у потрібній кількості та в потрібному напрямку. Щодо широкомасштабних меліоративних заходів, то вони, скоріше, нищили природу, ніж щось «оптимізували». Вивезеним із боліт торфом можна було вкрити всю Волинь шаром у метр заввишки.

Світязю теж болить

Показово, що Шацькі озера користуються попитом, насамперед, у білорусів. Утім, навряд чи хтось із відпочивальників замислюється над тим, чи зможуть цією красою в майбутньому насолодитись їхні діти та онуки. Справа в екологічній політиці сусідньої держави, за 300 метрів від кордону з якою розміщений Хотиславський кар’єр, розвіданий ще у 80-х роках. Тутешні поклади цінного піску та вапна вважаються найбільшими не лише в Білорусі, але й в усій Європі. Найбільша небезпека, що може загрожувати каскаду Шацьких озер через добування крейди білорусами, — зниження рівня ґрунтових вод. Адже за останні 5 років водообмін у найближчих озерах уже зменшився у 2,8, 5 та 2,6 разу. За словами екологів, уже через 50 років подальший видобуток будматеріалів призведе до катастрофічного замулення та обміління Світязя і відповідно інших озер (адже це крихка екосистема, що, до слова, забезпечує два величезні водні басейни — Балтійський і Чорноморський). Сусідня держава обіцяє припинити роботи в кар’єрі, але наразі інформація про видобуток приховується. Тож чи варто потім дивуватися наслідкам позиції недалекоглядних, відомої під назвою «після нас — хоч потоп».

Інга Вітковська, тижневик «Чернігівські відомості» №45 (1233)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.