Змінили ім’я, а життя?

Не кожну людину батьки наділили благозвучним ім’ям та прізвищем, ось і мучиться такий страждальник, терплячи насмішки оточуючих, поки одного разу не зважиться змінити своє ім’я на інше, більш приємне для слуху.
Деколи, правда, бувають й інші причини, що штовхають людину змінити своє ім’я та прізвище: хтось, наприклад, хоче повернути своє дошлюбне прізвище, хтось не хоче мати нічого спільного зі своїми батьками, а хтось, навпаки, хоче, змінивши прізвище, відновити зв’язок з родичами, колись обірваний волею долі. Та хіба мало чого може трапитися, адже життя набагато різноманітніше, ніж наші уявлення про нього. Проте, незалежно від причин, що спонукали людину змінити ім’я, порядок такої зміни повинен бути єдиним, що і закріплено чинним законодавством.

В Україні право змінити на власний розсуд своє прізвище або власне ім’я може будь-який житель нашої країни, який досяг шістнадцяти років. З чотирнадцяти років він може зробити це за згодою батьків.

Була Ірина — стала Ірис

Останніми роками мешканці нашого міста стали виваженіше підходити до процесу зміни власних прізвищ. Так, минулого року тільки 147 чернігівців побажали змінити свої особисті данні. Причому більшість із них — жінки, які бажали повернути своє дошлюбне прізвище, або ж молоді люди, які мали намір змінити власне прізвище на прізвище вітчима, опікуна або іншої близької людини. І тільки близько 10% вирішили змінити своє прізвище або ж ім’я на більш благозвучне. Наприклад, не хоче людина бути Дурилом, Козлом або ж Лохом, ось і змінює його на більш традиційне — Коваленко, Тимошенко або ж Бондар. Але є люди, які, навпаки, своє нічим не примітне прізвище або ж ім’я хочуть змінити на більш оригінальне. Наприклад, одна молода чернігівка минулого року своє суто українське прізвище та ім’я змінила на грузинське. А доволі немолодий чоловік, «знайшовши» якісь свої благородні французькі корні, прийняв рішення додати до свого досить традиційного українського прізвища частинку «де». І всі вмовляння з боку фахівців, що відтепер його прізвище виглядає не тільки кумедно, але й навіть трохи фривольно, ні до чого не призвели.

Зустрічаються, за словами начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Наталії Іванцової, й такі диваки, які міняють свої прізвища та імена на прізвища та імена своїх кумирів із художніх фільмів, телесеріалів і книг. Так, минулого року чернігівка Ірина стала Ірис, а Діана — Дарья-Домініка. Але у прагненні отримати екзотичні імена жителі нашого міста не одинокі, така практика поширена на теренах усієї нашої держави. Так, за даними прес-служби Мін’юсту України, останнім часом у нашій країні з’явилися Лаурити та Аміни, Льони та Сабріни, Саманти та Альгалії, Ізабелли та Радмили, Зигминди та Йоли, які раніше звалися Тетянами, Оленами, Оксанами, Ольгами, Тамарами та Даринами. І навіть Клоун Сміхось, який до недавнього минулого був Олександром.
Є серед мешканців нашого міста справжні рекордсмени, які змінили прізвище по п’ять—шість разів. Як правило, це жінки або чоловіки, які не один раз одружувалися та брали прізвище своєї нової половини.

Не в імені щастя

Але треба зазначити, що кількість українців, які бажають змінити власне ім’я або прізвище, щороку зменшується. Якщо, наприклад, протягом 2002 року в Україні змінили ім’я або прізвище 30 тисяч громадян, то у 2010 році ця цифра зменшилася до 17,7 тисячі, а згідно з оперативними даними прес-служби Мін’юсту, за дев’ять місяців минулого року ім’я та прізвище змінили лише близько 13 тис. українців. Подібна тенденція просліджується у всіх регіонах України, у тому числі й у нашому місті.
А пік зміни прізвищ, за даними фахівців, припадає на буремні 90-ті. Кількість охочих змінити особисті дані на початку становлення нашої державності можна, за словами Наталії Іванцової, порівняти тільки з 20-30-ми роками минулого століття. Але якщо тоді жителі СРСР масово перейменовувалися у Революцій, Електрифікацій і Владленів, то в 90-ті, у зв’язку з масовим виїздом на ПМП та заробітки за кордон, українці міняли свої імена і прізвища на німецькі, італійські, єврейські, англійські. Причому, за словами фахівців, якщо деякі брали іноземне ім’я і прізвище, близьке за звучанням «до рідних», то інші — дослівний переклад або ж зупинялися на найбільш поширених, на їх думку, іноземних прізвищах.
Більш стриманішими у питанні зміни прізвищ стали й наші наречені. «Якщо раніше прізвище чоловіка брали понад 90% жінок, то зараз — не більше 50%», — зазначила Наталія Іванцова. Вона також нагадала, що щорічно при одруженні близько 10-15% чоловіків беруть прізвище дружини.

Зміна ім’я: юридичні тонкощі

За словами Наталії Іванцової, процедура зміни імені та прізвища в нашій державі достатньо чітка і зрозуміла. Щоб змінити своє ім’я або прізвище, необхідно з письмовою заявою звернутися до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання. До заяви додається пакет документів: свідоцтво про народження заявника; свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі) або свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано); свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей); свідоцтво про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено; фотокартку заявника та квитанцію про сплату державного мита у розмірі 5 грн. 10 коп. За державну реєстрацію повторної зміни імені, не пов’язаної з реєстрацією шлюбу, держмито стягується у розмірі 51 грн.
Заява про зміну імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану розглядається у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважної причини цей строк може бути продовжено, але не більш як на три місяці. І якщо під час перевірки органами МВС України буде встановлено, що людина «дружить із законом», тобто не перебуває під слідством, судом, адміністративним наглядом або ж у розшуку, міліція надає відповідний дозвіл, і громадянин отримає у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання омріяне свідоцтво «Про зміну ім’я». Це свідоцтво є законною підставою для отримання нового паспорта, ідентифікаційного коду, водійського посвідчення та інших документів.

А ось для тих, хто одружується або ж одружився і бажає взяти прізвище своєї половини, не треба проходити таку складну процедуру. Для отримання паспорта з новим прізвищем треба тільки пред’явити свідоцтво про шлюб. Причому від минулого року, у зв’язку зі зміною чинного законодавства, змінити прізвище за спрощеною системою подружжя може у будь-який час, а не тільки одразу після одруження. Як бачите, змінити ім’я не так вже й складно. Але чи треба це вам?

P.S. Дані про прізвища взяті з офіційного повідомлення прес-служби Мін’юсту України.
Минулого року понад 1,4 тис. чернігівських наречених взяли прізвище свого чоловіка, і тільки близько 30 наречених — прізвище дружини. Усього в нашому місті минулого року було зареєстровано 2813 шлюбів, у тому числі — 89 з жителями іноземних держав.
Упродовж 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції зроблено 147 актових записів про зміну імені (включаючи тих, хто волів змінити прізвище).

Сторінку підготувала Олена Березкіна, тижневик «Чернігівські відомості», 1 лютого 2012 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.