Як акціонеру відстояти свої права

Років 18-20 тому більшість наших співвітчизників отримала акції й стала співвласником різноманітних підприємств. Але, на жаль, у багатьох випадках тільки номінальним.

Держателів невеличких пакетів акцій доволі часто не допускають до управління акціонерним товариством, їм не виплачують дивідендів або ж скуповують їх цінні папери за копійки. Що ж робити в такому випадку «маленькому акціонеру»? Звичайно, вивчати свої права. Адже діюче законодавство надає в цьому плані доволі великі можливості, навіть акціонерам з невеличким пакетом акцій.

Кожний акціонер має право брати участь у роботі товариства

Законодавчо закріплено, що кожний акціонер має право на управління акціонерним товариством. Тобто має право звернутися до свого рідного товариства і з’ясувати його фінансовий стан, а правління акціонерного товариства зобов’язане надати всю належну інформації щодо фінансово-економічної та господарчої діяльності підприємства (річні баланси, звіти, протоколи тощо).
Акціонер має право брати участь у зборах акціонерів. Причому правління акціонерного товариства повинно за 30 днів до проведення чергових або позачергових зборів письмово повідомити кожного акціонера способом, передбаченим статутом (як правило, листом). А якщо вас роками не запрошують на збори або ж ви не можете отримати відомості про фінансовий стан товариства, не гайте часу і звертайтеся з письмовою заявою до Чернігівського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. «В подібних випадках ми порушуємо справи і вживаємо до товариств відповідні заходи за порушення вимог Закону «Про акціонерні товариства», — зазначив начальник Чернігівського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Володимир Шинкарьов.

Справа про банкрутство

А ось отримати частину майна, пропорційну його частці в статутному фонді, у разі ліквідації товариства, рядовому акціонеру достатньо проблематично. За словами Володимира Шинкарьова, у випадках, коли порушується справа про банкрутство товариства, у першу чергу погашаються борги підприємства перед державним бюджетом, пенсійним фондом та іншими фондами і, як правило, на акціонерів вже не вистачає грошей. І, частіше за все, йому не повертають гроші навіть за номінальну вартість акцій.
«Придбання акцій того чи іншого підприємства пов’язане з ризиком, — каже Володимир Шинкарьов. — Адже можна придбати акції підприємства, що працює прибутково, та отримувати певні дивіденди, або ж придбати акції товариства, що зараз працює, а потім, з певних причин, стає банкрутом».
Але в деяких випадках під час ліквідації товариства акціонер може розраховувати на збереження своїх активів. Якщо приймається рішення про реорганізацію товариства та переведення його в іншу форму господарювання (наприклад, було відкрите акціонерне товариство, а стало товариством з обмеженою відповідальністю), то новостворений суб’єкт підприємницької діяльності є правонаступником товариства, і до нього переходять усі права та обов’язки попереднього господаря. Тобто всі акціонери товариства повинні отримати ту частку майна, що у них була раніше.

Про чернігівських рантьє

Щодо виплати акціонерам дивідендів, то, за словами Володимира Шинкарьова, на Чернігівщині їх, загалом, здійснювали в різні роки не більше 5-9 товариств. Щороку стабільно виплачує дивіденди своїм акціонерам відкрите акціонерне товариство «Базис», що працює в обласному центрі. Причому рівень виплати дивідендів у цьому товаристві щороку зростає. Якщо у 2000 році він становив 0,085 коп. на одну акцію, у 2005-му — 0,65 коп., то у 2009-му — вже 1,444 грн. Ще одним підприємством, що більш-менш регулярно виплачує дивіденди акціонерам, є ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів». Збої у виплатах фіксувалися лише у 2002-му та 2008 роках. Порадувало своїх акціонерів і ПрАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегант», де виплати у 2009 році були найвищими в області — 3,4 грн. на акцію. Позитивні тенденції спостерігаються також у ПАТ «Домобудівник», що з 2004 року стабільно нараховує дивіденди (хоч і невеличкі).
Звичайно, що акції прибуткових підприємств котуються доволі високо. Особливо, за словами Володимира Шинкарьова, у ціні цінні папери південних і східних металургійних та машинобудівних гігантів. Ну, а тим, кому не пощастило стати співвласником подібних товариств, не треба впадати у відчай, адже колись і наші чернігівські підприємства стануть надприбутковими.

Олена Березкіна, тижневик «Чернігівські відомості», 5 січня 2012 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.