За металопластиковим вікном собака й гуси не заважають спати

Сучасні технології добралися не тільки до міст, а й до селищ та сіл. Металопластикові вікна тепер не дивина навіть на глухих хуторах. Адже за вартістю вони можуть бути и дешевшими дерев'яних. А за теплотою — не порівняти. А ще за ними незрівнянно тихіше.

Будь-яка примха! Навіть кватирка

— Два роки тому вирішив міняти вікна, — розповідає житель Топчіївки Чернігівського району Олексій Орлов. — Зі старими рамами вітер по хаті гуляв. Мій однокласник у Чернігові займається вікнами, тож замовив у нього. Він приїхав, поміряв. У мене на кухні газовий котел, тож у вікні повинна бути кватирка. Однокласник так і зробив.
Хоча зазвичай на металопластикових вікнах відкривається ціла стулка, яку можна прочинити хоч на щілину, а хоч розкрити настіж.

Олександр Потапенко з цього ж села два роки тому замовив п'ять вікон з німецького профілю і одне на опалювану веранду — з українського.
— «Українське» вікно пожовкло, на ньому виступає роса, а німецьке стоїть сухе й біле, як нове, — розповідає Олександр. — Шість вікон з німецького профілю, двоє з яких не відкриваються, обійшлися у п'ять тисяч гривень. З того часу забув, що таке фарбувати вікна, шум став наполовину менший. Зі старими рамами, коли гавкав собака, здавалося, ніби він сидить біля ліжка. А зараз гавкіт не докучає.

З новими вікнами набагато простіше захищатися й від комарів — протимоскітна сітка прилягає щільніше, ніж марля, й кровососи в дім не залітають.

Не чути піпкання

Пенсіонерка Олександра Малай з села Серединка Чернігівського району теж зібрала гроші й замінила вікна.
— У наших «колгоспних» домиках між стулками рами можна було палець просунути, — згадує жінка.
— Дуло так, що шторки ходором ходили. Піводіяла вати засовували в щілини, обклеювали, а тоді ще й пльонкою оббивали. Все одно було холодно. І під пльонкою рами пріли й облуплювались. А зараз — красота. Ніде не дме, не свище. В домі стало тепліше. І тихіше. До мене по молоко їздить закупівельник на білому «Ланосі». Раніше я завжди чула, як він сигналив, а тепер, кажу йому, треба сирену ставить. Гуси як ґелґотали коло моєї спальні при старих вікнах, я спати не могла. А тепер сплю.
Щодо екологічності старих дерев'яних рам Олександра Федорівна каже таке:
— А хіба екологічно було дихать крізь оббиті пльонкою вікна?

Скляні двері — це не страшно, а красиво!

Частина селища Олишівка Чернігівського району, так звание селище газопроводу, років 50 живе, як у місті. У 1950-і роки тут від управління магістральних газопроводів набудували будиночків на два ходи. Ще тоді тут був газ. Десь в 1960-і сюди підвели воду, інші комунікації. Жителі поробили в будинках ванни, всі вигоди. Вулиці селища заасфальтовані, будинки обгороджені однаковою сіткою. Скрізь акуратні клумби. Немає глухих парканів. У дворах чисто.
Тут одні з перших в Олишівці почали ставити металопластикові вікна.
— Старі рами вже потрухли за стільки років, — розповідають старожили кутка Валентина Передня та Ганна Гарбар. — Чотири роки тому вікна довелося міняти. Замовляли в тій фірмі, що й сусіди. Недешево обійшлось— 1800 гривень менше вікно, а більше, здвоєне
— 3300. Але зараз — тільки радіємо. З новими вікнами і тепло, і тихо, і мити їх легко.

Завдяки новим вікнам стало можливо робити й утеплені веранди, які тут використовують як вітальні.
А в будинку 85-річного Івана Трофименка з металопластику зроблені не тільки віконні рами, а й двері.
— Усе замовляв син, — розповідає Іван Андрійович. — На веранді запропонував зробити не тільки великі вікна, а й скляні двері, й над дверима теж засклили. Поставили батарею опалення, винесли диван і телевізор. Тепер це наша улюблена кімната.
— Не боїтесь, що скляні двері розіб'ються?
— Три роки стоять — і нічого. А як і поб'ються — можна замінить склопакет.
— Але злодію легше пролізти в будинок?
— Я тут живу з 1951 року, за цей час на цьому кутку не було найменшої крадіжки. Живемо дружно, чужі тут не ходять. Якщо хто пролізе — огорожа прозора, сусіди побачать усе.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №16 (1302)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.