Замглайців перевіряли на детекторі брехні
Ось так виглядає детектор, що на озброєнні у чернігівських правоохоронців
Поспілкувалася з Валерієм і його дружиною Юлією. Я запропонувала Валерію:
— Може, вам пройти перевірку на детекторі брехні, щоб раз і назавжди покласти край чуткам?
— А чому я маю це робити? Хай винуватого міліція шукає, — сказав він.
Минув тиждень. Зателефонував Валерій:
— Пройшов детектор брехні, техніка підтвердила: я — непричетний, — радісно лунав його голос у слухавці.
Згодом при зустрічі розповів, як його перевіряли поліграфом (в народі детектор брехні. — Авт.).
— Було це у вівторок, 15 березня. У Замглай міліції наїхало, чоловік сорок чернігівських: «Беркут», патрульно-постова служба на машині «Патріот» і наших ріпкинських міліціонерів більше десятка. Ходили по квартирах і будинках, опитували, хто що чув, бачив, знає про підпали. До нас чомусь не заходили. Я якраз повертався від Замглайського училища, там є токарні верстати, хотів запчастину до трактора виточити. Було близько 11-ої ранку. Назустріч двоє міліціонерів: «Давай пройдем до селищної ради». «Давай», — кажу. Підходимо, а там міліції зібралося: начальник Ріпкинської Крюков, його заступник Жерняк. «Почекай надворі», — сказали. Я перекурив дві хвилини. «Ходім у кабінет дільничного, — сказали. — Ти не проти пройти обстеження на поліграфі?» Кажу: «Ні. Мені нічого приховувати». Тоді всі вийшли. Нас у кімнаті залишилося двоє: я і чоловік. Він сказав, щоб я підписав бумажку, що проходжу це добровільно. Я підписав. «На запитання маєш відповідати «так», «ні», «не знаю». Я спитав: «Хто ви такий?» «Не хочеш, не проходь», — відповів він.
(Це був співробітник обласного управління карного розшуку Віктор Бакун. Він один з обласних ментів працює з детектором брехні. — Авт.)
На стілець під мою задницю поклав спеціальну сідушку. На три пальці правої руки наділи таку «біду», як півнапальчника. На голову — ніби обруч, він з такого матеріалу, як резинка у дівчат у ліфчику, а на ньому закріплені чотири залізячки, наче п'ятачки — два на лобі, два — на потилиці. На грудях поприкріплював коробочки. Як я розумію,, датчики. А від усіх цих кріплень п'ять проводів зводились до однієї коробочки, схожої на модем комп'ютера. Той модем підключений до ноутбука.
Він сказав: «Сядь і витягни рівно ноги».
— Яке питання було найпершим?
— Він став називати чоловічі імена, а я мав на всі казати «ні». Він перераховував, а я «ні, ні, ні». Навіть, коли сказав «Валера», я відповів «ні». І бачу, на моніторі, як на кардіограмі, лінія скаконула вверх, значить, збрехав. Це поліграфолог робив таку перевірку.
Що показував далі монітор, не знаю. Поліграфолог наказав мені закинути голову, ось так (Чучвага показує, як це зробив), і почав задавати питання.
— Де народився? Кажу:
— У Росії.
— Чим запалюють сараї: запальничкою, сірниками, ганчірками?
— Чи болить у вас голова?
— Як часто болить голова?
— Голова часто болить? Одне і те ж запитання, тільки по-різному сформульоване, задавав по колу кілька разів.
— Чи знаєте, хто підпалює?
— Чоловік чи жінка? Чи група людей?
— Чи почуваєте неприязнь до тих, у кого погоріло?
— Валеро, питав, чи дружину любите? Про чужих молодиць?
— Нічого такого.
— Що думаєш про пожежі? Коли буває хлопок — перед загоранням, після?
Так тривало десь дві з половиною години. Що там показувало на моніторі, не знаю, адже я сидів спиною до детектора. Коли питання вичерпались, поліграфолог сказав: «Тобі давати стандартний листок паперу, будеш писати явку з повинною?» У мене сльози навернулись, руки затремтіли. «Я тебе не змушую, просто пропоную», — вів він далі. «Нічого я писати не буду, бо ніякої вини за собою не відчуваю. Я відповідав чесно», — сказав я.
Хоча, певно, він знав уже, що я казав правду. Коли я вийшов надвір до заступника начальника Ріпкинської міліції Жерняка, то побачив на його обличчі розчарування. Ставлення до мене змінилося. Раніше дивилися, як на підозрюваного.
— Я чекала його під селищною радою. Мало чого, стільки міліції. Чоловік вийшов знесилений, пригнічений. Пішли додому. Він випив пластинку таблеток «Персену» і завалився спати. Спав з шостої вечора до дев'ятої ранку, — розповідає Юлія.
— Валерію, вам довідку якусь дали?
— Ні. Хоча я просив. Сказали, все ж було добровільно. Ніяких довідок. Хоча я дуже хотів би мати. Наробив би ксерокопій і порозкладав би по всьому Замглаю. Хай би люди читали. А то вже ці плітки дістали нас, моїх і Юлиних батьків. Сина і того у школі дражнять діти, мовляв, твій батько сараї палив.
Я ні в чому не винуватий. Якби був винуватий, прямо з селищної ради б забрали. Згодом мені сказали: «Від 70 до 100 відсотків, що палив не ти». Я так зрадів, а Юля — ще більше. Забрали кумів, друзів і пішли відзначати цю радісну новину в кафе (це було в середу). (А я думала, чого від Валери несе перегаром? Аж був привід, через який не гріх і випити. — Арі).
Довідки про проходження детектора брехні не дали. Мені здається, мій мобільний телефон весь час прослуховується. Хай слухають, мені нічого приховувати. Я вже й у міліцію знову сходив. Кажу: «Дайте довідку, що міліція до мене претензій не має». Відповідають: «Таких не даємо». В Замглаї говорять, на детекторі брехні перевірили ще кількох людей. Та ріпкинські міліціонери про це мовчать.
— Як ви думаєте, палія впіймають?
— Скільки мотузку не витися, — це Юлія.
— Котушка колись та закінчиться, — це Валера. — Мені тепер спокійніше живеться. А людям?
* * *
Тести на детекторі брехні проводяться винятково з ініціативи зацікавленої сторони (правоохоронних органів, спецслужб, роботодавців і т.д.) за обов'язкової згоди піддослідного. Людина має право відмовитися від проходження процедури на поліграфі і ніякої відповідальності — адміністративної чи кримінальної — вона при цьому не несе.
Суддя Апеляційного суду області Людмила Навозенко на запитання, чи може суд прийняти як доказ висновки детектора брехні, сказала:
— Суд у своїх діях керується лише законом. Законодавство чітко визначає, здобуті яким чином фактичні дані можуть бути доказами у справі (ст. 65 КПК України). Про факти, встановлені за допомогою детектора брехні, не йдеться.
Валерій Чучвага
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №12 (1298)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.