На Чернігівщині провели в останню путь Вікторію Орех та Вікторію Сребнюк, які загинули внаслідок удару по супермаркету АТБ у Чернігові

26 липня російська армія завдала удару по супермаркету «АТБ» у Чернігові. Того дня люди приїхали туди за звичайними покупками, у власних справах чи дорогою додому. Та для кількох родин цей день став межею між мирним життям і непоправною трагедією.

Серед загиблих – 23-річна Вікторія Орех із села Глиненка та 9-річна Вікторія Сребнюк із села Мохнатин. Обох поховали 28 липня. Обидві просто опинилися не в тому місці й не в той час.

Вікторія Орех: приїхала до Чернігова у справах, але додому вже не повернулася



Вікторія Орех

Про загибель 23-річної Вікторії Орех ми вже повідомляли. У день російської атаки вона перебувала в супермаркеті разом із матір’ю Наталією Бачурною. Жінка отримала тяжкі поранення і нині бореться за життя.

28 липня Вікторію провели в останню путь у рідному селі Глиненка.

Діловод Замглайського старостинського округу Алла Сусло розповіла, що добре знала родину загиблої.

«Це – чудова сім’я, дуже порядна. Діти з їхньої родини ходили з моїми дітьми до школи, дружили. Вікторія була заміжня, її чоловік – військовий, але дітей вони ще не мали. Також із найближчих родичів у неї – мама, тато і старший брат. Але мама наразі в лікарні, бо також постраждала внаслідок того жахливого удару. Тато Вікторії – військовий», – розповіла Алла Сусло.

Мати загиблої Наталія Бачурна працює в Замглайському психоневрологічному інтернаті. До служби у війську батько працював на піщаному кар’єрі в Олешні. Там само нині працює брат Вікторії, а раніше працювала й вона сама.

Того дня мати й донька поїхали до Чернігова у справах. Вони випадково опинилися в супермаркеті саме тоді, коли росіяни завдали удару.

Похорон організовували тітка Вікторії та її брат. Підтримати родину прийшли рідні, друзі, однокласники й односельці.

Найболючішим стало те, що мати не змогла провести доньку в останню путь.

«Мама Вікторії на даний час у лікарні, бо в неї 50% опіків тіла. Дві операції вже зробили і ще одну треба робити. І уламок у неї в такому місці, що в Чернігові дістати не зможуть», – повідомила Алла Сусло.

Нині родина відкрила збір коштів на лікування Наталії Бачурної.

Вікторія Сребнюк: приїхала до Чернігова купити письмовий стіл перед школою



Вікторія Сребнюк

Того самого дня російська атака забрала життя ще однієї дитини – 9-річної Вікторії Сребнюк із села Мохнатин.

26 липня вона разом із мамою Анною та бабусею Галиною приїхала до Чернігова, щоб купити письмовий стіл перед новим навчальним роком. Після покупки дорогою додому родина вирішила заїхати до супермаркету «АТБ», аби придбати овочі.

За словами старости села Мохнатин Любові Юрченко, про ті події їй розповіла бабуся дівчинки.

«Поїхали стіл купувати для Вікторії, купили цей стіл, а вже коли їхали назад, то потрібно було купити помідорів. Аня і Вікторія пішли в магазин, а бабуся залишилася. Вікторія каже: "Бабусю, пішли з нами", а вона відповіла, що так втомилася, що хоче побути в машині. Я дивлюсь, а він падає, але за магазин, а потім летить другий і падає на магазин. Я не знала, що робити, я вискочила з машини, воно все палало», – переповіла слова бабусі Любов Юрченко.

Після вибуху мама дівчинки Анна вибігла з охопленої вогнем будівлі та почала шукати доньку.

«Вийшла Аня і запитала, де Вікторія, вона думала, що Вікторія вискочила, а її немає. Аня повернулась назад. Вона горіла по живому, вона вогонь з себе збивала, вона горіла», – розповіла староста.

Саме Анна знайшла доньку всередині магазину та винесла її на руках.

Унаслідок удару жінка зазнала тяжких опіків та інших травм і нині перебуває в реанімації. Врятувати Вікторію не вдалося.

У Мохнатині дівчинка жила разом із мамою та бабусею. Її батько Андрій Сребнюк – ветеран російсько-української війни.

Односельці згадують Вікторію як надзвичайно добру, спокійну й лагідну дитину.

«Дуже чарівна дівчинка була, приємна, тихенька, хорошенька. Маленьке янголятко», – говорить жителька села Олена.

«Дівчинка така хороша, спокійна, лагідна», – додає Любов Юрченко.

За словами односельців, мама й бабуся безмежно любили Вікторію, дбали про неї та майже ніколи не залишали саму.

«Пилинки здували з цієї дитини», – кажуть у селі.

Оскільки в Мохнатині немає школи, Вікторія щодня їздила на навчання шкільним автобусом до іншого населеного пункту громади. 28 липня цей самий автобус привіз до села її вчителів і працівників ліцею, щоб вони могли попрощатися зі своєю ученицею.

Директорка ліцею Алла Лозова згадує Вікторію як дуже слухняну й тиху дитину.

«Дитина закінчила четвертий клас, перейшла в п’ятий. Якщо говорити про слухняних дітей, то це саме про неї. Дуже спокійна, маленька, слухняна», – розповіла вона.

Попрощатися з Вікторією до місцевої церкви прийшли рідні, односельці, вчителі та однокласники.

Її однокласник Тимур Загатний приніс на похорон м’яку іграшку – песика, якого хотів подарувати подрузі на день народження. Уже 6 серпня Вікторії мало виповнитися 10 років.

28 липня дівчинку поховали на кладовищі рідного села Мохнатин.



Джерело: сайт "Челайн", Ірина Осташко, Таліна Тарасенко, відео - "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.