Золоті ключі Софії Русової

18 лютого 1856 року, тобто 150 років тому, на Чернігівщині, в селі блешня, народилася Софія Русова — видатний педагог, музикант, громадська діячка. Вона стояла біля витоків українського державотворення, сприяла розвитку української класичної музики, створила концепцію національного виховання. Софія була дуже багатою і всі свої гроші спрямувала на духовні потреби українського народу. Вона дійсно була тією багатою, “що ділилася з бідними”. І це при тому, що за походженням вона навіть не була українкою. Її батько, Федір Лін-дфорс, — швед, мати, Ганна Жерве, — француженка. Але любила Софія Україну так, як мало хто з нас любить її зараз.



А життя її було суцільною пригодою. Хто може похвалитися, що сприяв появі нового явища у мистецтві? Софія — могла. Адже за н фінансової та моральної підтримки батько нашої музики Микола Лисенко створив першу українську національну оперу. Згодом композитор віддячив Софії, присвятивши їй свою рапсодію на тему пісні „Золоті ключі”. І ця присвята стала своєрідною запорукою того поступу національної школи, який згодом здійснила Софія Русова. „Школа — це ключ золотий, що розмикає пута несвідомості”, — писала вона.

Справжнім детективом була весільна подорож Софії Русової. Виконуючи завдання української громади, Софія разом з чоловіком вивезла до Чехії заборонені російською цензурою рукописи Т.Шевченка (до речі, їх було викуплено у братів поета аж за 5 тисяч карбованців), загорнувши їх у білизну й весільні мережива. Так само вже друковані твори Шевченка поверталися в Україну у валізах подружжя.

З юних років Софія захоплювалася музикою і стала прекрасною піаністкою. Цей хист широко розчинив перед нею двері найвишуканіших аристократичних салонів. Парадокс, але коли за революційну діяльність Софія Русова опинилася у Харківській в’язниці, то харківський губернатор опікувався умовами її утримання і носив до камери передачі...

Софія Русова залишила нащадкам книгу „Мої спомини”, що читається цікавіше, аніж будь-який пригодницький роман. На жаль, тираж книги — мізерний і практично недоступний широкій аудиторії.

Ювілейна дата вкотре привернула увагу до особистості С.Русової. Розпочала декаду святкування 150-річчя нашої землячки театралізованим концертом міська школа мистецтв. Велику роботу з пропаганди імені і творчості Софії Русової проводять і артисти Чернігівського філармонійного центру, що створили концертну програму за книгою „Мої спомини". Її подивилися в кожній середній школі нашого міста, у дитячих садках і побачили 17 лютого учасники Всеукраїнської наукової конференції „Софія Русова в контексті сучасності”, що відбулася на базі ЧДПУ ім. Т.Шевченка. Понад 120 науковців з усієї України з’їхалися до нашого міста. У день народження Софії Русової вони відвідали Олешню, щоб покласти квіти біля меморіальної дошки, адже у Чернігові, на жаль, і досі не встановлено пам’ятника Софії Русовій...

Олег Бадалов, «Гарт» №8 (2340) від 23 лютого 2006

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.