Ніс та ікло на варті закону

Сьогодні уявити роботу міліції без кінологічної служби вже неможливо.

Адже людина ще не створила таиого довершеного розпізнавана запахів, ям собачий нюх. І, напевне, немає сьогодні у неї більш сміливого, вірного і відданого захисника та друга, ніж пес.



Тож відкрити сторінку "Закон і беззаконня" у році Вогняного Собаки "Гарт" вирішив з розповіді про Кінологічний центр при УМВС України в Чернігівській області.

Інколи краше дзвонити

Переплутати Кінологічний центр з іншими закладами Управління виутрішніх справ у Чернігові неможливо. Собаки ще здалеку дають про себе знати, попереджуючи, що це територія, яку вони охороняють. Гавкіт кроасномовніший за будь-які таблички типу "Обережно: злий собака". Тому краще викликати господарів електродзвінком. Але добрим гостям тут завжди раді. Особливо якщо це журналісти і просять провести досить незвичну фотосесію з Дідом Морозом.



— Сьогодні безпосередньо у центрі перебувають 22 собаки, ще сім - у райвідділах внутрішніх справ, розповідає заступник начальника центру Михайло Кузьменко. — Основне завдання кінологів та собак робота по сліду, обшук приміщень, пошук наркотиків та вибухових речовин, робота при охороні громадського порядку у складі нарядів ППС У центрі ми тримаємо переважно вівчарок: німецьких, кавказьких, середньоазіатських, с ротвейлери, російські спанієлі та лабрадори. Здебільшого самі вирощуємо і тренуємо собак. Тому і є результати Цього року наші кінологи взяли участь у розкритті понад 500 злочинів. Це набагато більше у порівнянні з попередніми роками. Значить, наші зусилля з підготовки собак не пройшли даремно. Крім того, цього року команда нашого центру посіла друге місце а чемпіонаті МВС України з багатоборства інспекторів-кінологів у Вінниці.

Для когось романтика, для них — будні

Щодня собаки Кінолог ічного центру заступають на чергування. Що принесе цей день їм та їх гослодарям-кінологам? Багатокілометровий марш-кидок засніженим полем, обшук кубла наркоманів, пошук слідів на обкраденому складі?

П'ятого грудня цього року в селі Бірківка Мемського району було обкрадено приватний будинок, у господаря зникло 2000 гривень, мобільний телефон та документи. На місце пригоди у складі опергрупп виїхав інспектор-кінолог при Менському РВ УМВС молодший сержант Роман Голод з німецькою вівчаркою Рексом. Взявши слід, Рекс привів міліціонерів прямо до будинку злодія. Крадіжку було розкрито.

Такі випадки розкриття злочину за допомогою службового собаки, за словами Михайла Кузьменка, трапляються не так часто, як хотілося б, але в розкритті злочину інколи може зіграти дуже важливу роль навіть вказаний собакою напрямок, в якому утік зловмисник. Наприклад, у січні минулого року, коли міліція розшукувала двох хлопців, які напали на таксиста і, заволодівши його автомобілем, виїхали за межі Чернігова, саме вівчарка Ікар з Кінологічного центру взяв слід зловмисників, Ікар вів по сліду вісім кілометрів, і хоча наздогнати злодіїв тоді не вдалося, вказаний собакою напрямок руху грабіжників дав змогу правоохоронцям влаштувати засідку і затримати зловмисників. До речі, днями Ікар знову відзначився. Він знайшов викрадені запчастини на суму майже тисячу гривень, які злодюги поцупили з одного зі складів на околиці Чернігова.

Учасниці бойових дій

Є у центрі і свої знаменитості, відомі не тільки в області. Це учасники, а точніше — учасниці, бойових дій старший лейтенант міліції Лариса Мартіян та її російський спанієль Джина. З 2003 року Лариса вже двічі була у відрядженні у кінологічному миротворчому підрозділі МВС Украіни при місії ООН у Косовому. Під час поїздки її Джина знайшла 35 кілограмів героїну. Як розповідає Лариса, це сталося під час однієї з операцій з боротьби з незаконним обігом наркотиків. Під час огляду господарчої будівлі в районі операції Джина показала, що відчула запах наркотиків. Але запах був настільки насиченим, що собака не змогла чітко вказати його джерело. Кінолог почала більш ретельний пошук і виявила схованку з великою кількістю пакетів з порошком. Як пізніше з'ясувалося, це були пакети з героїном. Крім цього, на рахунку Джини — виявлення ще одного кілограма героїну та півкілограма гашишу.

До речі, зважаючи на заслуги та поважний вік (а Джині вже 9 років), їй дозволили жити разом із господаркою, хоча службу несе спанієль нарівні з іншими.

Собаки теж люблять гратися

Звичайно, Джина — виняток з правил. Іншим же собакам доводиться жити і тягти “нелегку лямку служби" у Кінологічному центрі. А це значить — обмеження харчування (за нормативами, щоденно на собаку припадає до 650 грамів крупи та стільки ж м’яса 2-ї категорії), тренування два рази на тиждень, щоденні прогулянки та цілодобове перебування на свіжому повітрі у вольєрі. З розкошів: взимку у будку підкладають для тепла сіна. Так би мовити, спартанські умови, але ж тут кімнатних болонок і не тримають.



— Підготовка службового собаки починається з шести місяців, — розповідає Михайло Кузьменко. — Спочатку собака проходить загальний курс дресирування, потім спеціальний курс. Підготовка може тривати до двох років. Собаки — різні, зі своїми природними здібностями та характером. Один легко може вчитися, охоплює все на льоту. З іншим треба довго возитися, і ще не відомо, чи зможе він нормально працювати. До речі, не вірте нікому, хто каже, що собак, які шукають наркотики, спеціально роблять наркоманами. Тут використовуються методики, основані на грі. Добрі шукачі виходять з легкое портованих собак, які понад усе люблять приносити кинутий вами м'ячик чи палицю, тобто “апорт". У собак, наприклад, спеціально виробляється рефлекс на пошук певних запахів, після цього їх заохочують, даючи погратися з “апортиком". Велику роль у спеціальній підготовці відіграє і порода собак. Наприклад, спанієлів з їх холеричним, непосидючим характером ми навчаємо шукати наркотики. А собак з більш врівноваженим і спокійним характером ми тренуємо на вявлення вибухівки та зброї. Адже при виявленні вибухової речовини собака повинен сісти чи лягти біля неї і якомога менше рухатися.

Собак не турбують такі дрібниці, як нумерація року, який настав, чи його значення за гороскопом. До них свято прийде не у ніч з 31 на 1 січня, а тоді, коли їх господар буде поряд і в хорошому гуморі. А коли він ще й візьме пса на прогулянку чи дасть погризти мозкову кісточку, то простому собачому щастю, напевно, не буде меж

Валерій Литовченко, «Гарт» №1 (2233) від 1 січня 2006

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.