Сокира та пилка - також спортивне знаряддя

У тому, що лісовики вправно володіють пилкою чи сокирою та влучно стріляють, нема нічого дивного. Для більшості з них навички у цих справах впливають на цифри у платіжній відомості на видачу зарплати. А ось їхнє уміння бути „на ти” з футбольним та волейбольним м’ячами, тенісною кулькою чи двопудовими гирями, яке вони минулого тижня продемонстрували на обласній галузевій Спартакіаді, приємно здивувало.



Уже традиційно Спартакіада працівників державних підприємств лісового господарства збирає команди з усіх одинадцяти підприємств області. Як повідомив головний суддя змагань, заступник голови облради ФСТ «Колос» (саме це спортивне товариство організувало змагання) Анатолій Савченко, лісовики щороку радують, так би мовити, стопроцентною явкою збірних команд. При цьому кілька підприємств проводять відбірні змагання у низових колективах. Не дивно, що Чернігівщина, як зазначалося на урочистому відкритті Спартакіади, традиційно посідає високі місця у всеукраїнських змаганнях лісовиків.

327 лісовиків-спортсменів взяли участь у десяти видах змагальної програми, до якої, окрім традиційних видів спорту — футболу, волейболу, настільного тенісу, кульової стрільби, легкоатлетичного кросу, перетягування канату та гирьового спорту, — організатори включили й суто професійні види, так зване професійне триборство — розпилювання колоди, піднімання колоди та метання сокири на влучність. Звичайно ж, саме ці види викликали найбільший інтерес у пересічних глядачів. Адже змагання футболістів чи волейболістів проходять і в інших місцях, а, наприклад, хто і як найбільше набере очок, метаючи сокиру з десяти метрів у мішень діаметром 50 см, можна побачити тільки тут. Такий собі турнір Чингачгука, Оцеоли і Вінету. Також тільки на цих змаганнях можна по-справжньому оцінити професіоналізм у такій буденній справі, як розпилювання колоди. Для непосвяченого в тонкощі справи глядача було цікаво почути діалоги професійних лісорубів та деревообробників, у яких вони аналізували: чому втратили якісь секунди у порівнянні із суперниками — наприклад, через розмір зубців пилки або вибір кута пиляння.

Досить бравий вигляд мали лісовики-спортсмени і на майданчиках, де вони є лише аматорами і на які заходять винятково у вільний від основної роботи час. Якщо команда волейболістів Ніжинського держлісгоспу за багато років уже настільки зігралася, що стала на голову вищою за інших і без особливих зусиль виграє турнір за турніром, у тому числі і на нинішній Спартакіаді, то у фінальному футбольному матчі переможця визначити було зовсім непросто — збірна Семе-нівського держлісгоспу виграла у колег з Холмів тільки у серії пенальті. А найкращі гравці, на думку присутніх на Спартакіаді фахівців, не загубилися б у складах команд-учасниць чемпіонату області з футболу або волейболу.

При цьому більшість учасників Спартакіади не ставила завдання обов'язково перемогти. „Вважаю, у таких змаганнях головне — не перемога, хоча кожен до неї прагне і вона є значним стимулом, а участь, — сказав „Гарту" начальник Чернігівського обласного управління лісового господарства Іван Горохівсь-кий. — Чернігівська область досить велика за площею, тож, приїжджаючи на змагання, працівники галузі з різних куточків області мають змогу подивитися одне одному в очі, поспілкуватися та ще й виявити найкращого у якомусь виді спорту або професійному триборстві. Всі учасники змагань — наші працівники, це ті, хто вчора садив ліс або стояв у деревопереробному цеху, а сьогодні вийшов на старт”.

Так-то воно так, але оскільки є кубки, то мають бути і їхні володарі. Цього року володаря головного призу визначили тільки за додатковими показниками — при загальній рівній кількості очок команда Ніжинського держлісгоспу була названа найкращою завдяки більшій кількості перших місць в окремих видах, і На другому місці — збірна Хол-минського держлісгоспу, на третьому — Семенівського.

На урочистому закритті Спартакіади голова обкому профспілки працівників лісового господарства Йосип Райчи-нець повідомив, що переможці і змагань візьмуть участь у Всеукраїнській спартакіаді працівників галузі та в традиційних тур-нірах з лісовиками Сумщини та г Гомельщини. 

Є чого повчитися у чернігівських лісовиків представникам у інших галузей. Бо ж у здоровому к тілі — здоровий дух.

Сергій Козлянський, «Гарт» №21 (2305) від 25 травня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.