Не стало Борислава Степанюка

12 травня цього року перестало битися серце відомого українського поета й перекладача Борислава Степанюка. Два місяці не дожив він до 84-річчя. До останніх годин був бійцем, патріотом України, сином чернігівського краю, зразковим батьком.



Колись він називав себе „гармоністом заудайських сіл”. Та жорстока Друга світова війна перервала його юнацьке захоплення. Під Волховом Борислав Павлович втратив руку. На щастя, вдалося вижити. І відтоді наш земляк словом слугував рідному народові та Україні.

З-під його пера вийшли десятки книг оригінальних та перекладних поезій. Саме за них він отримав літературні премії ім. П.Тичини, В.Сосюри, М.Рильського, М. Коцюбинського.

Син білоруски та українця, Борислав Степанюк не тільки самовіддано любив Україну, а й перекладав з білоруської, киргизької, чуваської та інших мов.

Він здобув звання заслуженого працівника культури України, Киргизії, Чувашії. Його знали й шанували в багатьох куточках колишнього Радянського Союзу. А скільки сил віддав Борислав Павлович вихованню молодих літераторів!

Світла пам'ять про видатного майстра слова, патріота й інтернаціоналіста, людину чистої совісті назавжди збережеться в наших серцях.

Письменники Чернігівщини, гартівці

«Гарт» №20 (2304) від 18 травня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.