Нове життя старого вертепу

Один із найдавніших вертепів (прообразів сучасних лялькових театрів) в Україні зберігається в Чернігові. Це експонат історичного музею їм. В. Тарновського. Різдвяну театральну скриню замовила наприкінці XVIII століття родина Галаганів — поміщиків-меценатів із старовинного козацького роду, яка шанувала національні старожитності. Таких вертепів у Галаганів було два: один у маєтку в Сокиринцях, другий — в Дігтярях. Вертеп із Сокиринців зараз зберігається у Києві в музеї театрального мистецтва, а його „брат" — у Чернігові. Як говорить директор Чернігівського історичного музею Сергій Лаєвський, хоча дерево і не дуже довговічний матеріал, вертепи, незважаючи на кілька воєн та революцію, непогано збереглися.



Нове життя у галаганівський вертеп вдихнули діти. Учні Чернігівської дитячої художньої школи зробили його точну копію, а потім — сотні ескізів, за якими виготовили ляльки. Православний український вертеп — двоярусний. Нагорі відбувається біблійне дійство з маленьким Ісусом, Марією та янголами. Внизу ставлять жанрові сценки із сільського життя — з козаками, циганами, чортом та шинкарем.

Зараз копію вертепу використовують на уроках з народознавства. Але до наступного Різдва маленькі художники планують зробити справжню виставу й проїхати ся з нею навколишніми селами. За основу візьмуть «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гороля — найвідоміший твір про українське Різдво.

Ганна Травінцева, «Гарт» №2 (2286) від 12 січня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.