GOROD.cn.ua

Чернігівщина incognita

Чернігівщина incognita First Previous Next Last

Сторінки кам'яного літопису

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЗВІР ПОЗА ЧАСОМ І ПРОСТОРОМ

Предметом особливої гордості чернігівчан є барельєф, що оригінально прикрашав західний портал Борисоглібського собору, а нині зберігається в інтер'єрі цієї видатної пам'ятки архітектури домонгольської доби. Він зображує фантастичну істоту з головою пса, парою лап, пташиними крилами і оповитим лозою лускатим тулубом, що закінчується зміїним хвостом. Це - Чернігівський Звір, унікальна на безкраїх теренах Східної Європи пам'ятка не тільки слов'янської, але й всієї індоєвропейської цивілізації.
       Капітель Борисоглібського собору в Чернігові
       Чернігівський Звір є найбільш яскравим зразком особливого художнього стилю, що нагадує романський і який почав розвиватися у Чернігівських землях в XII столітті в результаті взаємодії різноманітних культурних традицій - слов'янської, античної, близькосхідної, ранньохристиянської та "гібридної" євразійської. Але що ж означає така комбінована фігура? Відповідь на це запитання протягом кількох десятиліть бентежила уми дослідників. У пошуках змісту образу висловлювалися найрізноманітніші припущення. В літературі цю істоту звичайно ототожнюють зі слов'янським богом-псом Симарглом (Семарглом), близьким "родичем" якого є іранський "цар птахів" Сенмурв, що мешкає на Світовому Дереві, має голову і лапи собаки, крила та риб'ячу луску. Але "прив'язка" до Симаргла є вельми умовною, адже не збереглося жодного зображення або детального опису цієї істоти.
       Та у 2001 році на підставі порівняльного аналізу тисяч міфологічних та епічних творів індоєвропейських народів було показано, що зображена на порталі істота є втіленням Космосу. Звичайно, тут йдеться не про міжзоряний простір, а про Космос у філософському, міфопоетичному сенсі, тобто про цілісну, гармонійну світобудову, перебуванням у якій насолоджувалися древні. Цей Всесвіт уявлявся їм конечним, замкненим, впорядкованим, прекрасним та максимально пристосованим для життя людини. Космос оточувався Хаосом і часом наражався на небезпеку бути поглинутим ним. З міфологічної точки зору всі казкові та епічні герої (Кирило Кожем'яка чи Ілля Муромець) були бійцями Космосу і здійснювали подвиги для його врятування. Відповідно, антигерої (Змій чи Кощій Безсмертний) втілювали темні сили Хаосу.
       
       Передісторія образу з порталу Борисоглібського собору сягає глибини тисячоліть. Древні індоєвропейці вірили, що Всесвіт складається з трьох рівнів: Небес, Землі і Підземного світу. Символом Гори, посланцями Бога Неба були птахи. Серединний рівень представляла Богиня Мати-Земля, що символізувала зв'язок життя і смерті і тому могла поставати в образі хижого звіра, у тому числі собаки. Втіленням же Низу був змій, що також асоціювався як з родючістю, багатством, життєвою силою, натхненням, так і з бідою, хворобою, смертю.
       Всі три рівні з'єднувало Світове Дерево, що росло в центрі Всесвіту, його корені проникали в Нижній світ, а крона - у Небеса. Тема Світового Дерева притаманна практично всім культурам світу, вона чітко простежується в українських казках, колядках, у геніальному давньоруському літературному творі "Слово про Ігорів похід", де поет Боян "розтікався миссю по древу". У зображенні на порталі Світове Дерево постає як виноградна лоза. Таким чином образи представників усіх трьох рівнів Всесвіту зливаються в одну істоту, що втілює Космос як живий організм. Такі уявлення про Космос, відомі в багатьох міфологічних системах, були успадковані філософією і залишалися актуальними аж до Новітнього часу.
       
       На Чернігівського Звіра надзвичайно схожі різьблені "дракони" соборів, збудованих у XII ст. у Галичі (Україна), Кракові (Польща), Хамерслебені та Кведлинбурзі (Німеччина). Проте, наш звір значно виразніший від своїх західних "родичів" - могутній, динамічний і водночас спокійний. Іноді аналогічних істот зображують у русі, як реальних тварин, що знижує силу їх образу. Адже ідеальна істота перебуває поза часом і простором: перебуваючи у спокої, вона завжди готова до дії. Саме це блискуче вдалося геніальному автору барельєфа: Чернігівський Звір утілює не лише могутність і силу, але і готовність негайно вступити в битву з Хаосом. Важливо, що Звіра зображено крупно, а не як частину композиції, цим художник фокусує на ньому всю увагу глядача, підкреслює внутрішнє достоїнство істоти. Пластична краса, промовистість і цілісність образу "неможливого" Чернігівського Звіра свідчать про єдність та гармонійність світу наших предків.
       Розкриття образу має й суто практичне значення. Білокам'яний Звір являє собою своєрідний культурний міст, що єднає Чернігів із Західною Європою, з одного боку, та Іраном, з іншого. Для багатьох дослідників цей образ слугуватиме ключем для подальшого відкриття глибинних шарів давньоукраїнської і загальноіндоєвропейської ментальності (тема, що набуває особливої актуальності в наші часи глобалізації), сприятиме подальшому з'ясуванню, що є загальним, а що - неповторним для кожної культури.
       
       Концентрація могутньої міфопоетичної енергетики в образі Чернігівського Звіра обумовила той факт, що білокам'яне зображення з порталу Борисоглібського собору протягом років свідомо й підсвідомо асоціювалося з Черніговом, було символом міста, мотивом багатьох творів декоративно-прикладного мистецтва, широко використовувалося в монументальному живописі, в оформленні історичної та краєзнавчої літератури тощо. У роки Радянської влади воно було неофіційним гербом міста.
       Чернігівський Звір поєднує в собі якості символу і якості талісману, що протягом дев'яти століть боронить Княже місто. Як символ він стоїть незрівнянно вище традиційних геральдичних тварин, а лише лічені міста планети можуть похвалитися пам'ятками матеріальної культури, що як їх символи перевершують Чернігівського Звіра. Велетень європейської символічності лондонський Біґ Бен може сприйматися як втілення Центру, осі Всесвіту, а крім того - циклічності часу, що додатково посилюється його розташуванням на нульовому меридіані. Але, поступаючись йому лише розмірами, Чернігівський Звір обіймає весь Простір і весь Час. До знаменитої паризької Ейфелевої вежі Чернігівський Звір має таке відношення, як глобус до своєї осі. Пітерський же Мідний Вершник є символом ще нижчого рівня.
       
       Сергій Колесник, Олена Колесник

Армения



ЦентрКомплект