Мобильная версия сайта Главная страница » Для туриста » Книги о Чернигове » Сборник исторических статей о Чернигове



Сборник исторических статей о Чернигове

Сборник исторических статей о Чернигове First Previous Next Last

І ступила сюди нога імператора

Тріумфальна арка
Гуляючи чернігівськими вулицями, часто зустрічаєш меморіальні дошки, які свідчать про те, що в нашому місті жили, працювали чи просто бували видатні діячі культури, революційного руху, Великої Вітчизняної війни. Деяким з них встановлені пам'ятники, про них написані книги та велика кількість статей. Правомірність увічнення їхньої пам'яті не викликає сумнівів. Але заради історичної справедливості слід зазначити, що не тільки поети та революціонери ходили чернігівськими вулицями. Бували тут, наприклад, і царі, як законні, так і самозвані.
Збереглися спогади про те, що у серпні 1604 року війська Лжедмитрія Першого підійшли до Чернігова, що був тоді міцною фортецею. Але жителі міста вирішили не чинити опору та добровільно здати її. За допомогою козаків чернігівці заарештували воєвод і відкрили ворота. Самозванець був з пошаною прийнятий мешканцями міста та пробув у ньому вісім днів, після чого вирушив до Новгорода-Сіверського.
Через сторіччя Чернігів зустрічає Петра Першого, який відвідав його у 1706 році по дорозі з Гомеля. Там він відзначав свій день народження. Цікаво, що зупинявся Петро Олексійович у будинку полковника Полуботка, якого потім відправив помирати до каземату. З нагоди прибуття царя у кафедральному соборі міста відбувся молебень.
З приїздом Петра пов'язана одна з найпоширеніших чернігівських легенд. Вона стверджує, що чавунні гармати, які прикрашають Вал, були подаровані нам Петром Олексійовичем на знак особливої ласки. І хай історія з царським подарунком була лише переказом, гармати ці стали своєрідною візиткою Чернігова.
У січні 1787 року Чернігів відвідала імператриця Катерина II. Пробувши у місті лише одну добу, відстоявши молебень і відпочивши, цариця вирушила далі - оглядати свої неосяжні володіння, у тому числі й знамениті потьомкінські села. Слід відзначити, що з іменем князя Потьомкіна пов'язана цікава історія.
Під час своєї останньої подорожі на Південь князь зупинився у нашому місті. Йому дуже сподобалось звучання дзвону церкви Іоанна Богослова. Тож він наказав зняти дзвін і везти його поперед себе, тим ублажаючи слух світлійшого. Дзвін лунав, поки князь раптово не помер. В результаті дзвін відправили назад у місто. На жаль, він, як і багато інших пам'яток вітчизняної культури, не зберігся до нашого часу.
Петро Третій у Чернігові не бував. Але наше місто не раз відвідував самозваний цар Петро Федорович. Справа у тому, що в 1772 році Омелян Гїугачов служив у загоні донських козаків, який базувався у Стародубі та Добрянці, і часто супроводжував у Чернігів розкольників-утікачів.
Плодовитим щодо гостей був і 1781 рік. Спочатку, 7 жовтня, будучи спадкоємцем престолу, разом з дружиною завітав до міста Павло Перший. Вони зупинились у заміському архієрейському будинку, відвідали храми, після чого вирушили далі. На згадку про цю подію була збудована тріумфальна арка, яка, на жаль, не збереглася.
Далі свої "врата" відчинив Чернігів майбутньому імператору Олександру Павловичу разом з братом, Великим князем Костянтином. Надалі Олександр Перший бував у Чернігові ще двічі. У вересні 1816 року він приїжджає, щоб відвідати один з найдавніших храмів держави - Спасо-Преображенський собор, оглянути місто. Наступного року, знову перебуваючи у місті, він зупиняється у будинку Милорадовича за Красним мостом. Для провінції приїзд царя - неординарна подія. Місто готувалося до зустрічі, наводило порядок.
Двічі відвідував Чернігів і Микола Перший (у 1837 та 1852 роках). Позитивом останнього приїзду імператора було відзначення ним зразкового порядку, що панував у місті. В нагороду за це цивільний губернатор Гессе був підвищений у чині до генерал-майора та генерал-губернатора.
Не обійшов своєю увагою Чернігів і Олександр II. Подорожуючи за кордон, він заїхав сюди 7 жовтня 1857 року, зупинившись у будинку К.П. Шабельського. Відвідавши собори на Валу, він уклонився мощам Феодосія Углицького, оглянув чоловічу гімназію. Імператор, звісно, не мав уяви, що через десять років у цьому губернському місті вчитиметься людина, яка стане одним із керівників його вбивства - Микола Іванович Кибальчич.
Якщо ми згадали про історичні збіги, то слід відзначити і ще один. У 1895 році до Чернігова прибуває останній російський цар Микола II. Тоді ж у місцеву духовну семінарію вступає один із керівників жовтневого збройного повстання Микола Ілліч Подвойський. Пам'ять видатного діяча революційного руху увічнена чернігівцями - у 1977 році на Алеї Героїв йому був встановлений пам'ятник, створений скульптором Г. П. Гутманом. А за 80 років до цієї події неподалік від Катерининської церкви були встановлені пам'ятники імператорам Олександру II та Олександру III. Ці бюсти потім були знищені, тому ми можемо побачити їх тільки на старих чернігівських листівках. В.РУДЕНОК

Армения



ЦентрКомплект