Україна має ким пишатись

 Україно не ЗАБУВАЙ!!!!

Україна завжди мала ким пишатись, це і Тарас Шевченко і Іван Франко, це наприклад люди, які стояли на майдані ,або наприклад «Небесна сотня». І Україна повинна дізнаватись та пишатись кожним своїм героєм! Наприклад наші спортсмени це також Герої ,і їх також треба поважати та пам’ятати їх чудові виступи.
Видатні імені Андрія Шевченка , Сергія Бубки ,братів Кличків та багатьох інших дають змогу пишатись нашими спортсменами та завдяки їм дізнаються про нашу незалежну державу – Україна.
Скажіть а чи варто забувати або не шанувати ті досягнення тих ,які трагічно загинули. Серед них відомий український гімнаст- Патріот – Олександр Береш. А ми українці повинні нести світлу пам’ять про нього ,його незабутні виступи та передавати інформацію, яку знаєте про нього. Він ніколи за свою спортивну кар’єру не переходив виступати за іншу країну, тому, що він любив тільки одну країну- Україну. Коли був національний відбір Великі українців то його ім’я також було в зазначеному списку.
Народився Олександр Береш в Первомайську Луганської області 12 жовтня 1977 року.
У нього є старший брат, який опікувався тим ,щоб Саша ходив на тренування. Ріс звичайним хлопчиком, гімнастичними данними спочатку не виділявся, але тренера побачили що йому треба займатись гімнастикою . Він почав займатись нею у 6 років. Але ще паралельно займався футболом, але потім тренер Леонід Гуров сказав що він, якщо хоче чогось досягти буде ходити тільки на гімнастику. Почав займатись в спорткомплексі « Юність». Перший тренер Ніна Колеснікова. Деякий час Олександр вчився в Луганському спорт інтернаті але потім повернувся додому. Потім він став тренуватись і під керівництвом Ігоря Писаренка з яким часто радився перед змаганнями Як людина він відрізнявся порядністю і справедливістю. Він допомагав школі та піклувався про інших учнів подарував їм багато комплектів спортивної форми Перші змагання , в яких він брав участь пройшли в Луганській області ,де він зайняв 3 призове місце і перше з фізичної підготовки отримав грамоту и значок Після першого успіху почав посилено тренуватись.
Дебют у збірній
Перша участь в першості серед областей України , в якій виступав за програмою другого розряду особливо запам’ятався глядачам , спортсменам та тренерам. Педагоги Херсонського спортивного інтернату звернули увагу на виступ Береша і він через декілька років тренувань перебрався до Херсонського спорт інтернату , куди був запрошений Ігор Писаренко в якості старшого тренера. В Херсоні Олександр прижився швидко і через рік занять в шостому класі потрапив в резерв збірної України . В 17 років він дебютував в її основному складі. Спочатку він не вразив тренера Анатолія Шемякіна оскільки той вважав його доволі слабким фізично однак після довгих тренувань Береш показав свої здібності під керівництвом Ігоря Коробчинського Олександр завоював міжнародне визнання та олімпійські медалі .
Міжнародне визнання
На спортивній олімпійській базі в основний час тренувались гімнасти основної збірної , а спортсмени молодіжної команди дивились на їх тренування. Олександр виступав в збірній з 1994 року під 10 та 11 номерами. В 1996 році він отримав травму ліктя і швидко відновився і вступив до інституту. Тим часом в збірній змінилось керівництво старшим тренером став Володимир Шаменко, який серйозно посварився з Олександром. Той перестав ходити на тренування і зайнявся навчанням Після відсторонення Шаменка та приходу Анатолія Шемякіна на посаду головного тренера Береш повернувся в команду.
В 1997 році в Угорщині пройшли міжнародні змагання , де Україну представляв тільки Береш, і там він сенсаційно отримав перемогу. В 1997 році на Чемпіонаті Світу він дебютував і зайняв 9-те місце. Виступаючи з такими асами як Іванков і Нємов Береш зайняв 3 місце на перекладині , і бронзова медаль стала тоді єдиною нагородою України . 1998-1999 Береш багаторазово вигравав Гран-прі , але на офіційних чемпіонатах світу Європи . але терпів невдачі..
В 2000 році Ігор Коробчинський запросив Береша тренуватись до себе Саме під його керівництвом в 2000 році Александр стає абсолютним чемпіоном Європи а в Сіднеї завоював срібну медаль в командній першості та бронзову в багатоборстві. На наступній фотографії медалі Олімпійського Сіднея ( срібло та бронза)

Але постійні травми призвели до того ,що з 2001 року він не виступав в багатоборстві із-за болі в плечах. В 2004 році Олександр планував в складі олімпійської збірної виграти золоту медаль і повернутися до багатоборства


Особисте життя
Олександр ріс без батька Познайомився з своєю майбутньою дружиною Світланою після одного чемпіонатів. В шлюбі у нього народилась донька
. Більше всього в людях, за його словами він цінував щирість та довірливі відносини Своїм хобі він вважав відпочинок з друзями на природі, сауна, більярд, та звичайно футболом. В нього було багато планів ,але всі плани були розбиті 29 лютого 2004 року на Столичному шосе, де він загинув в зіткненні з авто ВРУ, в якій їхала донька народного депутата Адама Мартинюка. Олександр від страшного удару помер на місці аварії, а його колега Сергій Вяльцев вижив та був доставлений у лікарню. Для вшанування його та підтримки гімнастики у рідному місті Херсоні Благодійний фонд проводить змагання,організатором яких є дружина Олександра Світлана . На ці змагання приходять його колеги по команді, видатні спортсмени та колись була помічена олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Підкопаєва . Ніхто не може забути той страшний день, коли загинув Олександр. Швидкість машини була шаленою ,більше 150 км на годину. Пам’ять про Сашу підтримується і його не можна забути тому ,що він патріот України і підносив велич українського спорту. Його просто не можна забути тож давайте ,хто як може берегти пам’ять про його життя,його виступи та взагалі все, що він встиг за таке коротке життя. Турнір проводить Світлана Береш ,і якщо Ви можете допомогти то кошти можете перераховувати на такі реквізити. Я сама була на турнірі ,якщо цікавить інформація про турніри то можете зв’язатись 0506315703 Аня.
ул. Краснофлотская,16,г. Херсон, Украина. Моб Тел. 0955304133, 0677159170.
Реквизиты :
р/с 2600931598 в «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код 33725590

Наименование получателя: Херсонский областной благотворительный фонд имени Александра Береша. Україна не повинна забувати своїх синів то ж давайте будемо робити все, щоб ми не забували Олександра та його досягнення, поширюйте цю інформацію, тільки разом у нас є шанс зберегти світлу пам’ять про Олександра та про те, що спортивна гімнастика розвивається та завдяки турніру Кубок Береша різні збірні можуть приїхати та виступити ,тобто підняти авторитет України на міжнародному рівні.
Фото з турніру в Херсоні
Я в пам’ять про нього написала такі рядки:
Я тебя полюбила еще с первого выступа ,с первого взгляда замечала тебя
А сейчас тоска и пустота во взоре
Его больше нет не будет никогда
Зимний день тот,вечер февраля
Последний стал в судьбе гимнаста
Наверно смерть эта страшна- сказали он погиб на месте
Теперь лишь лента черная висит ,
На той дороге
Где его не стало и только 2 алые розы на месте ,где тебя мы потеряли .
Вся Украина – Помни и рассказывай про известного сына своей земли ,который не предавал тебя и гордился тем что он с Украины !
Серебро Сидней 2000
Командное первенство

Бронза Сидней 2000
Абсолютное первенство

Чемпионаты мира по спортивной гимнастике

Серебро Гент 2001
Перекладина
Бронза Лозанна 1997
Перекладина
Бронза Гент 2001
Конь
Бронза Гент 2001
Командное первенство
Чемпионаты Европы по спортивной гимнастике

Золото Бремен 2000
Абсолютное первенство
Золото Бремен 2000
Перекладина
Бронза Бремен 2000
Конь
Особисто я бачила ці медалі і уявляю якою працею можна їх досягти їх ,він дійсно великий спортсмен,він українець!Яка це боротьба,особливо в абсолюті коли він тільки своєю мужністю все таки втримав бронзову медаль за собою. Він після деяких снарядів був на 17 місці,але у підсумку став 3. Він міг в самий потрібний момент видати все на що він здатний.
А ось такі флаєра на турнірі та календарі з фото Олександра рекламують цей турнір.
Також Олександра знають далеко за межами України ,після його трагічної загибелі американки змонтували відео про нього. Отож якщо весь світ пам’ятає Олександра то ми повинні давати інформацію про нього та скільки б років не пройшло пам’ятати його.