За гроші вбили діда Розума. Баба вижила
Понеділок, 4 березня 2013 14:10 | Переглядів: 3769
За гроші вбили діда Розума. Баба вижила
Сталося це у селі Олексіївщина Козелецького району 12 лютого. Серед білого дня до хати 84-річного Івана Яковича та 81-річної Акулини Іванівни Розумів зайшов розбійник. Він хотів забрати гроші, убити обох, а щоб замести сліди — спалити хату. Дід загинув, гроші зникли, хата вигоріла, бабуся лікарні. Врятувала місцева листоноша Валентина Шматок.
1. «Схопив молоток і до мене»
Килину Іванівну перших кілька днів у Козелецькій райлікарні охороняла міліція. Нині біля неї чергує донька. На обличчі пенсіонерки сліди [від побоїв. В одному місці кістка черепа вдавлена в голову. На голові сліди від швів (їх наклали шість). Права рука у гіпсі. Душогуб поламав її, коли тягнув стареньку під стіл. Вона і досі не знає, що свого Івана більше ніколи не побачить. 58 років вони були разом, а тепер...
Під дією ліків Акулина Розум (усі звуть її Лена) лежить із заплющеними очима. їй важко говорити. Іноді вона стогне від болю.
— Чуть вздремну, он передо мною. В шапке, очках. В ушах его крик: «Давай гроші», а дальше темные точки и круги (жінка говорить І російською, далі її слова в перекладі). Ми з дідом попорали хазяйство: І двоє поросят, кури. Дід пішов у кімнату, ліг на диван. А я ще затрималася І на кухні. Чую, хтось стукає. Відчинила. Хлопець на порозі: «Провірка по свету. Я прийшов лічильник перевірити». Впустила. Зайшли на кухню. Молодий в окулярах, в темній шапці. Я питаю: «Ти Валин син?». Валя з Берлозів у нас ло свєту раніше ходила. Він кивнув головою: «Так». І присів на кухні біля столу. А тоді як закричить: «Гроші давай». Схопив молоток, що був на кухні. Іван ним защіпку на ніч забивав, і давай мене бити по голові. А тоді схопив за руку і потягнув у другу кімнату, заштовхав під стіл. Я кричу: «У мене пенсія буде восьмого числа». А далі пам'ятаю, з-під стола бачу: дід лежить уже не на дивані, а на підлозі. А хлопець взяв викрутку, яка лежала на грубці, відкрив нею шафу. Дістав кульок з грошима і поклав собі за пазуху. Повикидав з шафи речі і підпалив. У пенсіонерки навертаються сльози, вона не може говорити.
2. «Свєта, ти мої зуби не шукала у хаті?»
— Думаю, мама знепритомніла після того, як він бив її по голові молотком, — продовжує донька 54-річна Світлана Бірілова, вона приїхала з Гомеля. — Від ударів у неї вискочила вставна нижня щелепа. Мама щодня допитується: «Света, ти мої зуби не шукала у хаті?» А що там знайдеш? Все погоріло, всюди кіптява. Все, що коїлося, мама бачила, вже як отямилася. Вона ж нічого про гроші не сказала. Тому він пішов до тата, бив його. Стягнув з дивана, і він не витримав, сказав, що гроші у шафі.
— Світлано Іванівно, а багато грошей було?
— Важко сказати. Десь 50 тисяч гривень. Батько у нас завідував грошима. Він їх відкладав, рахував. Був дуже ощадливий. (У діда була пенсія 1300 гривень, він усе життя працював водієм. У баби — 1100. Вона 30 років трудилася кухарем у козелецькому ресторані. — Авт.). Тато усю свою пенсію відкладав, а на мамину жили. Вже літа, думали, щоб як доведеться, то і на похорони, і на поминки було. І онукам влітку дати. У мене ще брат у Києві і сестра у Білій Церкві.
Хазяйство після похорону тата я збула. Мамі нічого не кажу, її не можна хвилювати. Вона чотири дні пробула у реанімації, закрита черепно-мозкова травма, струс мозку. Та вона відчуває. Годую, каже: «Это яички не наших курочек». В лікарні поки що ніяких прогнозів не дають. Та як тільки стане на ноги — заберемо. В ту хату вертатися не можна. Там все погоріло. Там тато захлинувся власною кров'ю.
3. «Головне, щоб взяли винного»
— Світлано Іванівно, хто вбивця, вже відомо?
— Хто його знає. Головне, щоб взяли саме того, хто це зробив. Бо якщо залишиться на волі, він не зупиниться. Можуть постраждати інші. Мамі міліціонери приносили фотографії на упізнання. Кров брали, щоб порівняти з тією, що нібито знайшли на одязі підозрюваного. На кого вона вказала, не знаю. Усіх з палати попросили вийти. Кажуть, Вадим, син одного із сусідів, який зараз живе у Києві. Та я не можу повірити. Я з Танею і Вовою, його рідними, в школу ходила. Та й гроші у його батька є. Якби просив, він би йому дав. В одному впевнена: убивця знав усі ходи і виходи. Знав, що батьки самі, сусідні хати порожні. І що є чорний хід, через який він вискочив на городи, коли постукала листоноша.
— А син ще одного вашого земляка, той, що наркоман?
— Не хочу про це говорити. Хай міліція розбирається...
Ті, хто так чинить, — нелюди. Ну забери ти гроші, все, що хочеш, та навіщо вбивати безпомічних старих, ще й так жорстоко, — сказала насамкінець Світлана Бірілова.
4. У діда була розбита голова, аж очі повилазили
— Було близько 15 години. Принесла діду пенсію. Двері зачинені зсередини. Постукала, ніхто не відчиняє. Коли чую, хтось стогне, — розповідає листоноша,
48-річна Валентина Шматок.
— Заглянула у вікно — в кухні нікого немає.
Чашка на столі, тарілка з-під борщу. І знову чую стогін. Подумала, мо', дід бабу побив. Я давай стукати у вікно. І тут бачу, перед вікном баба Лена вся у крові. Моторошно стало. І чую стогін діда. Він двічі її покликав: «Лено, Лено». А в хаті гуркіт. Кинулася на вулицю. Давай сину дзвонить. Ігор прибіг. Ми до хати. А з усіх вікон чорний дим валить. Кричу сусідам, що на початку вулиці живуть: «Викликайте пожежних, міліцію!», бо у самої, як на зло, батарея у телефоні сіла. І давай з сином двері у веранді вибивать. Відкрили, баба лежить уся в крові, стогне. Ми її надвір витягли до колодязя. Питаємо: «Хто бив? Дід?» А вона:
— Хлопець, хлопець.
Я подумала — марить. Голова ж у неї вся побита. Люди позбігалися. Серьожа Зизенко намагався діда спасти. Ганчірку мочив, вкривався нею, щоб у хату пробратися. Не вдалося. У будинку палало, валив чорний дим. Нічого крізь нього не було видно. Тільки коли пожежники приїхали, винесли діда Івана. Тіло не обгоріло. Я не підходила, бо страшно. Казали, голова розбита, аж мізки виднілися. Очі запухлі, одне вилізло, кров... Не дай Боже нікому такого.
За чотири дні до цього син до них приїздив. Діти у Розумів такі, що часто батьків навідували.
Синці ще сходять
5. Підозрюваних двоє?
У селі кажуть: диво, що після такого і в такому віці Акулина Іванівна вижила.
За підозрою Козелецька міліція затримала 27-річного Вадима Кожухара. Правоохоронці кажуть, що зізнався. Мовляв, грошей не знайшов. Козельчани говорять, що не зізнається, бо то не він вчинив. Кожухар не бідний, і машина є, і робота. Працював торговим представником у київській фірмі. Дружина працює у Козелецькій податковій. Тим часом як Козельцем, так і Олексіївщиною ширяться чутки, що, може, то і не Кожухар, а інший молодик. Його рідні теж родом з Олексіївщини, як і Вадимові. Мовляв, він наркоман, ніде не працює. Та батьки дуже впливові люди.
* * *
З початку року у Козелецькому районі розбійники відкрили полювання на пенсіонерів. Обкрадають стареньких. Одні мовчать, аби живими залишитися, і в міліцію не звертаються. Інші борються до останнього. Наприклад, 75-річний Володимир Тумановський з Карпилівки. Його вбили. Кажуть, на тілі було п'ять ножових ран. Голова розбита. Ще спалити хотіли, обкидали тіло папером. Під нігтями у діда залишилися шматочки шкіри убивці. Душогубів і досі не впіймали.
80-річній Марії Самодій з Омелянова хоч життя залишили. До самотньої старенької вдерся зловмисник. Забрав 11 тисяч гривень, зібраних на смерть, і з гаманця майже усі гроші. Залишив кілька гривень на хліб. Замотав її у ковдру і наказав мовчати. Пенсіонерка мовчала, бо боялася. Та коли попросила молока в борг — її розговорили односельці. Викликали міліцію. Сліди привели до одного з дачників.
* * *
Порада, хоч, може, і не до речі. Витрачайте гроші на себе, не шкодуйте. Смерть сорочку знайде.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №9 (1399)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.