80-річна Надія Пращур з Горбового вирощує 9 сортів квасолі і боби, продає у Києві, літає відпочиваті у Єгипет

Надія Пращур із села Горбове Куликівського району вирощує квасолю. Продає у Києві. За «квасоляні» гроші тричі їздила відпочивати за кордон, узимку купалася у теплому морі.



В обробітку 20 соток: 15 під квасолею і 5 під бобами. Урожай із сотки — два-три відра бобових, у середньому 20-22 кілограми.

Родом жінка із Виблів Куликівського району, з багатодітної заможної розкуркуленої сім’ї. Квасолею почала займатися років 30 тому.

«Японська голубенька не сподобалася. Свою вивела»

У Надії Пращур 9 сортів квасолі і боби. Ці культури — родичі, але не одне й теж саме. Квасоля — овальна, кругленька. Біб нагадує плаский камінець.

Квасоля у господині різних сортів. Різного кольору і різного розміру. Назв нема. Більшість виводила сама.

—Чорна, червона, — показує блискучу квасолю, схожу на дорогоцінне каміння. — Червоненьку хтось дав. Червоно-біла. Чорно-біла. Вінегретна (рябенька). Біла. Сіра. Голуба.

Блакитної не купувала. Японська голубенька (такий сорт) була,, не сподобалася. Маленька, світло-голуба. А в мене була біла. Була чорна.

Білу з чорною запилила, вийшла голуба. Мені цікаво це було. Запилювала руками. Щоб пилок попав з квіточки на квіточку.

Люблю квасолю з дитинства. Мама розказувала, що місяць мені був, ще не сміялася.

Наварили квасолі. Звертаються до мене: «іди, Надько, квасольку їсти». Я як розсміюся!

«Невибаглива, але сама не виросте»

— Боби не бояться холоду, — ділиться секретами. — Квасоля боїться. Її треба садити у теплу землю.

Боби садимо у квітні, на початку - у середині, залежно від погоди. Квасолю — у кінці квітня - на початку травня, у теплу землю.

Квасоля невибаглива, але сама не виросте.

Добре, якщо грунт удобрений гноєм. У мене гною нема, я виношу попіл на город. Листя сухе перекопую на перегній. Копаю, хоч мені і 80 років, соток 10 вручну. День у день копаю і копаю.

Хімікатів не кладу ніяких. Ні від шкідників, ні від бур’янів, ні добрив.

— Скільки разів сапуєте, полете?

— Весь час із сапкою ходжу. Щоб бур’янів не було. Щоб грунт був розпушений.

У серпні збираю урожай. Сушу.

Уся квасоля — низькоросла. Та, що в’ється, не подобається. Для неї треба тички шукати.

— Як молотите? У мішок, зав’язуєте і ногами топчете?

— Руками лущу, — розриває руками стручок. — І відразу перебираю, сортую. Рябеньку у вінегретну. Біло-червону до біло-червоної. Чорну до чорної.

«Чорну здаю у магазин»

— Чорну здаю в магазин у Києві,— розповідає.

— Оптом, по 30 гривень за кілограм. У магазині беруть тільки чорну. Решту видів продаю на базарі у Києві. Дорожче ніж у магазині. (У Чернігові на Центральному ринку кілограм сортової квасолі — 40 гривень. — Авт.). У Горбове приїздять скупники квасолі, беруть дуже дешево, 15 гривень за кілограм, я не здаю. Улітку в Києві продавала зелену квасолю, у стручках. Добре йшла. Базар стихійний, не доїжджаючи до Печерська.

— Ніхто вас там не ображав?

— Ні. Примощусь, щоб нікому не заважати. Стану окремо від усіх. Оддам найдешевше. Раніше квасоля цінувалася більше, а зараз її багато вирощують, збут гірший.

У столицю і додому їжджу електричкою, доїжджаю до станції Вершинова Муравійка (сусіднє село). Із задоволенням іду пішки. Або їду на велосипеді.

«Гроші не накопичую. Все одно умирать»

— Як робила перший раз закордонний паспорт, кажу: «Дітки, зробіть терміново. Бо інші люде як люде, вони і завтра житимуть. А я можу завтра померти».

Зробили швидко.

Три роки тому літала до сина у Южно-Сахалінськ (місто на Далекому Сході Росії). Вісім годин від Москви летіти. Син гукає до себе, але я не хочу. Мені дома добре. У хату проведений газ.

У Южно-Сахалінську холодно. Зима ще нічого, а от весна затяжна. У мене зламані нога, ключиця. Переломи на холодну сиру погоду ниють.

Двічі побула на відпочинку в Єгипті, один раз у Туреччині. У минулому році у вересні літала на Чорне море в Туреччину. А Єгипет люблю узимку. Дома — морози, а в Червоному морі купатися можна. І в січні цього року хочу в Єгипті побувати, погрітися.

— Не боїтеся літаком літати?

— Не боюся. У Туреччину з племінницею літала. У Єгипет сама.

— Купальник візьмете. Плюшку знімете, вдягнете пальто чи модну куртку...

— А як же. Сучасний одяг. Це я дома як чучело. Хочу побувати в Арабських Еміратах, але грошей не вистачить.

— Може, син допоможе?

— Ні, не хочу. Не люблю просить, дай Бог давать. І накопичувати гроші

— Ні. Все одно умирать. Хочеться якомога більше побачити. Якось прилітаю у Єгипет. Пальми зустрічають, а пахне Україною. Глянула, мальви ростуть. Кожен сантиметр землі доглянутий, так її цінують. А у нас землі повно, і бур’яни ростуть.

«У гостях не хочу воображать—ложечку м'ясного візьму»

— Самі їсте квасолю?

— їм. Але скільки її з’їси. їм те, що люблю. Рослинне здебільшого. Подобаються баклажани, спаржева квасоля, ягоди. Цибулю і часник їм. Рибу. Яблука їм, скільки хочу, — простягає і мені пару великих рум’яних плодів.

— М’яса майже не вживаю, свідомо відмовилася. У гостях не хочу воображать (задаватися, вирізнятися, показувати себе) — ложечку візьму.

Пости всі виконую. Мусульмани ще більше постують, ніж ми. Воно на користь для здоров’я іде.

Люди думають, як будуть їсти м’ясо, до 100 років житимуть. Холодильники набивають м’ясом. Раніше ж холодильників не було. Не так же їли поєдом м’ясо, як зараз. Заріжуть овечку, заколють свиню, свіжим з’їдять, решту засолять чи взимку природно заморозять. Нема зими — м’ясного менше вживають.

«До посту приготуйте бобівник»

— Пісних корисних і поживних страв багато, — ділиться. — Наприклад, якраз до посту приготуйте бобівник. Боби звечора намочили. Чистимо шкаралупу, кидаємо в окріп. Додаємо моркву, цибулю, рибні консерви (або рибу суху), грибки сухі. Бобівник сам очахає (остуджується), їдять його як холодець.

Лобіо. Це грузинська страва. А також вірменська, азербайджанська. Вариться з червоної квасолі, чорної. Одварюєте, додаєте спеції.

Квасоля з маком. Квасолю зварити. Мак ошпарити, потовкти у ступці, у готову квасолю додати.

Пиріжки з квасолею або з квасолею і маком.

Квасоля — і в борщ, і в суп, і в салат будь-який. І в гриби. І до оселедця — на закуску.

«Квасоля знижує цукор»



— Квасоля і на лікування годиться. Раніше так не хворіли на цукровий діабет, бо квасолю їли. Вона знижує цукор. Чай з перетинок (квасолевих стулок) теж знижує цукор. Перетинки даром людям даю. Якщо хто хворіє, хіба ж мені жаль? Квасоля, особливо, кажуть, чорна, корисна для судин. Японці їдять морепродукти і люблять бобові, от у них і менше склерозу, інсульту.

Тамара Кравченко, «ВісникЧ» №50 (1700) від 13 грудня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.