Вчитель сільської школи колекціонує... каміння

Каміння, мінерали, гірські породи – для когось це речі не варті уваги. А хтось вбачає у цьому сенс, наближення до успіху, красу життя та бажання зібрати свою колекцію. Звичайний вчитель із сільської школи Юрій Безбородько давненько цікавиться геологією. Привчає до цього й учнів. Багато походів та поїздок вдалося здійснити разом з юними туристами-краєзнавцями. Поверталися з таких собі мандрів не з пустими руками, а з особливими гостинцями – камінням. Так і на музейну експозицію назбирали.



Тепер у Патютинській школі, що на Козелеччині діє особливий музей – єдиний на Чернігівщині – коштовного та декоративного каміння. Та й в Україні таких на пальцях однієї руки можна полічити. Тут понад сотню різновидів гірського каміння та мінералів. Дванадцять персональних колекцій школярів і особлива колекція – понад п’ятдесят найменувань і ще стільки ж їх різновидів ювелірного каміння. Здебільшого цю красу дарували справжні поціновувачі прекрасного, які були в захваті від знань сільських учнів про геологію. Дещо купували, а щось і самі знаходили під час подорожей до дивовижного Криму та мальовничих Карпат.

«Раніше ми дуже багато подорожували. У нашому селі Чорнобильська зона, тому діти мають право на оздоровлення. Путівки давали здебільшого до Чорного моря та на Закарпаття, - розповідає Юрій Безбородько. - Я возив дітей. І ми завжди відпочивали цікаво, корисно і обов’язково активно. Гірські хребти, печери, річки, джерела... Пройшли багато. Слухали легенди, дізнавалися всі особливості обраного маршруту і шукали рідкісне каміння. Бували різні випадки, то у якусь військову частину, обнесену колючим дротом, забредемо, звідки нас ледь не під прицілом виводять. То потрапимо у місце, якого й на карті немає (посміхається). Та курйозних випадків із травмами чи то госпіталізацією, на щастя, не було. Діти мене завжди слухають».

Море несподіванок, цікавих пригод, незабутніх вражень привозили додому юні патютинці. Нині вони теж ходять у походи, але вже більш знайомими і водночас таємничими стежками Чернігівщини. Сама природа, багата культурна та історична спадщина приваблюють юних мандрівників.

«Мої гуртківці допитливі, енергійні, веселі, тому кожен наш похід – це не лише якась особлива знахідка для шкільного музею, а й багаж нових знань про рідний край. Ми постійно поповнюємо нашу експозицію. Були випадки, коли ювеліри нам просто дарували рідкісне каміння. Наприклад, чорний агат. Часто робили нам вагомі знижки. Їх самих захоплює, що ми звичайні мешканці з переферії, цікавимося такими особливими речами. Учні беруть участь у Всеукраїнських змаганнях з геології. Мене неодноразово запрошували в журі, як знавця цієї дисципліни. А відвідувачів музею завжди вабили не лише наші колекції, а й саморобні прилади, гірські компаси, календарі погоди... Все намагаємося робити власноруч. В інтернет не зазираємо. На мою думку, це марна втрата часу, який є таким же дорогоцінним, як і наше каміння», - посміхається Юрій Васильович.



Халцедон, хризопас, лабрадорит, кварц, червоні та білі корали, родоніт – цей список можна довго продовжувати. І все це не замисловаті назви з енциклопедії, а знахідки звичайних учнів невеличкої школи.

Щось справді магічне кличе подивитися, як виблискують ці необроблені камінці. І вкотре дивуєшся природі, що здатна на такі витвори. Не менше дивують здобутки людей, які не скаржаться на життя, мовляв, нема в селі чим зайнятись, а пізнають світ із особливим захопленням всіма можливими і неможливими способами.



Юрій Безбородько віддав 32 роки життя Патютинській альма-матер. Він вчитель біології, географії, керівник туристично-краєзнавчого гуртка та музею. А ще не так давно він здобув другу вищу освіту, аби викладати дітям в школі англійську мову. Бо далеко не кожен знавець іноземної ладен поїхати в село, щоб навчати дітей. Тут цього чоловіка називають незламним ентузіастом. А сам Юрій Васильович запевняє всіх і кожного: «Головне бажання, якщо воно є – обов’язково знайдуться можливості для його здійснення!».

Сніжана Божок, "Чернігівщина" №24 (633) від 15 червня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.