Дівчина-вікінг

Марія Котирло (клубне імя – Брунхільда) – цікава дівчина із вражаючим захопленням, яка є членом Чернівецького клубу військово-історичної реконструкції «Берсерк». Вона – боєць на мечах!



Ці хлопці та дівчата досить відомі в своєму рідному місті, бо у Чернівцях вже стали доброю традицією виступи членів клубу військово-історичної реконструкції «Берсерк», які займаються відтворенням епохи раннього Cередньовіччя. Інколи сучасні вікінги у відповідних латах демонструють свої вміння битися на мечах, стріляти з лука і влаштовують масові бої (бугурти). До Чернігова берсерківці завітали, щоб взяти участь у фестивалі «Княжа брама».

Відпочинок від сучасних проблем

Для багатьох представників клубу «Берсерк» реконструкція – це хобі, якому вони присвячують чимало часу і багато зусиль. Серед учасників клубу є лікар, програмісти, продавці, майстер з ремонту швейних машинок тощо. Сама Маша працює вихователем в дитячому садку, та вже 5 років – активний учасник клубу.



«Пригадую, якось з друзями побачили виступ хлопців: вони вправно билися на мечах. У мене аж подих перехопило. Ось вони, справжні чоловіки! І тоді у мене виникло бажання теж бути там, разом з ними, – пригадує Маша. – Коли я прийшла до клубу, то відразу взялася за меча. Махала ним на рівні з хлопцями. Батьки спершу були проти цього захоплення. Бо ж не личить дівчатам ночувати по юртах, та ще й мечем махати. Але коли побачили, що це для мене дуже важливо, то прийняли. Як не дивно, тато схвалив першим. І з часом батьки звикли, що я кожні вихідні займаюсь у клубі».

Дівчина каже, що особисто для неї реконструкція – спосіб відпочинку і самореалізація.

«Мені найбільше у цьому всьому подобається дух того часу. Знаєте, як кажуть: люди дорослішають і їхні іграшки змінюються, – посміхається дівчина. – У себе в клубі ми відтворюємо побут, костюми, тренуємося зі зброєю, виїжджаємо на природу, щоб пожити кілька днів, як жили люди за тих часів – готуємо тодішню їжу, прокидаємося зі сходом сонця, вмиваємося джерельною водою тощо. Я навіть не можу вам передати, яке це задоволення».

Інформація – з підручників та Інтернету

Захоплюється Маша відтворенням епохи раннього Середньовіччя, а це IX-XI століття – розквіт племені вікінгів. Інформацію про одяг, спосіб життя і чим жили скандинави, дівчина разом з клубними друзями шукають в Інтернеті, а також уточнюють інформацію у книжках.



«Реконструкцією того часу люди цікавилися давно і насправді інформації чимало, було б бажання її знайти. Науковці постійно щось знаходять, описують нові речі, пишуть статті. Єдина проблема: дуже багато таких праць потрібно перекладати з англійської. У нас в клубі є люди, які займаються цим професійно, – пояснює Марія. – Варто зазначити, що у реконструкції є своя мода, адже щороку є нові результати археологічних досліджень. Тож, наприклад, через два роки сукня, пошита за нібито історичними зразками, вже не така, як має бути насправді. Тому доводиться змінювати свій образ».

За зразками тисячолітньої давнини

Шили костюми скандинави, які жили десять десятиліть тому, із домотканої шерсті. Тепер таку знайти нелегко. Дівчина розповідає, що її можна придбати на фестивалях середньовічної культури, але коштує вона чимало. Тому інколи заміняють шерсть льоном.

«Для пошиття костюмів або замовляємо льон домотканий, або беремо фабричний, який має дуже схожий візерунок, – пояснює чернівчанка. – Варто сказати, що насправді костюми раннього Середньовіччя були скоріш практичними, аніж вишуканими. Якщо подивитися на дівчат-слов’ян того ж періоду, то у них набагато красивіше вбрання, але наше – тепліше. Що дороге у реконструкції – то це «цяцьки». Наприклад, фібули – це стародавні брошки, грубо кажучи. І ще зброя. Кольчуги хлопці роблять самі, хоча практично все з вищеназваного можна придбати. Це просто питання наявності вільного часу і бажання. Дівчата самі шиють сукні, а хлопці самотужки плетуть кольчуги. Втім, пошити костюм – це половина справи. Треба прийняти цей образ, злитися з ним повністю».

У рамках реконструкції чернівчани не лише відтворюють бої на мечах і середньовічні танці. Пробують відтворювати предмети побуту скандинавів.

«У давні часи люди максимально практично використовували речі. Глечики, тарілки з глини робили своїми руками стрічковим методом, – каже дівчина. – Зараз ми також намагаємося робити копії тих речей, які виготовляли скандинави. Також у нас є коваль. Працює він на ідентичних тому часу інструментах».

Ось вони, справжні чоловіки!

Вже зараз Марія рідко бере участь у боях. Як сама каже, стала займатися більш жіночою справою. Але часом бере меч до рук і змагається на рівні з хлопцями.

«Для мене це своєрідна розрядка, сплеск накопиченої енергії, – пояснює дівчина. – Бій на мечах – це те, від чого я отримую колосальне задоволення».

Так вже склалося, що в клубах історичної реконструкції беруть участь сім’ї. Марія також «підсадила» свого чоловіка на історичну реконструкцію. До знайомства з дівчиною він навіть не уявляв, що буде займатися таким. Нині вони разом ходять в так звані «походи», їздять на фестивалі. Це стало невід’ємною частиною їхнього життя.

Довідка

Берсерки (берсеркери) – воїни скандинаво-германського світу, здатні у стані безконтрольної люті бездумно нищити все на своєму шляху. Перед боєм навмисно доводили себе до такого стану. Початкове значення слова – «перевертень», «людина-ведмідь». У IX-XI століттях берсерки складали основу війська вікінгів – племен, що населяли північ Європи і здійснили завойовницькі походи до Чорного і Середземного морів.

Марія Савіна, "Чернігівщина" №35 (539) от 27 серпня 2015

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.