Фельдшер Віталій Алферьонок рятує життя бійців, ризикуючи своїм

Про війну фельдшер батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» Віталій Алферьонок знає не з книг та випусків новин. Уже рік разом із бойовими побратими він воює на Сході країни. Як і більшість бійців підрозділу, Віталій — доброволець.



За цей рік батальйон пройшов героїчний бойовий шлях: Бердянськ, Сватове, Кремінна, Рубіжне, Лисичанськ, Щастя і вже майже півроку виконує бойове завдання на східному рубежі нашої оборони — у Станиці Луганській. Увесь цей час разом із бійцями на передньому краї несе нелегку службу сержант Віталій Алферьонок — єдиний професійний медик батальйону, фельдшер медичного пункту за посадою.

Військову науку опановували на полі бою

Не всі ситуації прописані в статутах та інструкціях, тож бійцям, у тому числі й фронтовим медикам, доводилося багато чого засвоювати в бойових умовах. За рік війни фельдшеру та його помічникам-санінструкторам довелося багато пережити: під обстрілами надавати бійцям медичну допомогу, виносити поранених із мінних полів, кидатися під пулі снайперів, ходити в розвідку…

«Не раз потрапляли в дуже складні ситуації, але наш обов’язок — допомагати людям. І тут треба думати не як урятуватися самому, а рятувати життя пораненого. І звичайно, завжди треба сподіватися на краще, не втрачати бойового духу», — каже Віталій.

До речі, Віталію довелося самому собі надавати медичну допомогу. Під час виконання службових обов’язків він отримав поранення в руку. Сам собі зупиняв кровотечу та навіть зашивав рану. «Став біля дзеркала і шив. Хлопці дивувалися, кажуть, ти як Рембо. А що робити?» — розповідає Віталій.

Помічників-санінструкторів Віталій готував собі сам. Одним зі своїх головних завдань фельдшер батальйону вважає не тільки надання медичної допомоги пораненим та хворим бійцям, але й навчання особового складу батальйону прийомам надання первинної медичної допомоги.

«Але в кожної людини є свій психологічний бар’єр, тож не всі бійці, хто отримав теоретичні знання, можуть їх застосувати в бою під час поранення. Спілкуючись із бійцями, я відібрав собі п’ять хлопців, які не губилися в складних ситуаціях, і зробив з них професійних санінструкторів.

Костянтин Єрофєєв, Павло Мамченко, Святослав Митрошин, Дмитро Богдан та Олександр Біляков (на жаль, зараз за сімейними обставинами він звільнився з батальйону) вже стали справжніми професіоналами й успішно надають бійцям першу медичну допомогу під час моєї відсутності».

Фельдшеру дуже допомагає в його нелегкій роботі боєць батальйону Геннадій Волинець, який має медичну освіту та досвід роботи на «швидкій». «Зараз під час відпочинку в мене вже не так болить душа за моїх бійців, адже впевнений, що під час моєї відсутності дядя Гена (його так звуть наші хлопці) за необхідності надасть кваліфіковану медичну допомогу в повному обсязі. Хоча робить він це на громадських засадах, адже служить на посаді бійця батальйону», — каже Віталій.

«Узагалі ця війна показала, що не завжди випускники військових закладів, у тому числі військові медики, мають необхідний об’єм знань та можуть швидко орієнтуватися в бойових умовах. На цій війні лише 10% спеціалістів, інші — самоучки, які опановують військові та інші науки на полі бою», — упевнений сержант Алферьонок.

За рік є позитивні зрушення у наданні медичної допомоги бійцям

Якщо казати загалом про організацію надання медичної допомоги пораненим та хворим бійцям, то тут, за словами фронтового фельдшера, також є зміни на краще. «Уже можна казати про відпрацьовану схему надання фахової медичної допомоги. Це медпункт батальйону, базова операційна — спільне дітище спецбатальйону «Чернігів» та батальйону Нацгвардії імені Кульчицького, базовий військовий пункт (у м. Щастя), де відбувається сортування поранених, яких потім відправляють до базових шпиталів для лікування та реабілітації. Але якби пункти спеціалізованої лікарської допомоги знаходилися не за 70—80 кілометрів, а кілометрів за 9—10, вдалося б зберегти здоров’я та життя набагато більшій кількості поранених, адже важливу роль тут відіграє фактор часу», — каже фронтовий фельдшер.

Нам допомагає увесь світ

Не існує на сьогодні, за словами Віталія, і проблем із медикаментами. «Багато чого одержуємо від держави, великі поставки препаратів отримуємо від закордонних волонтерів з Естонії, Іспанії, Франції, Польщі. Наприклад, з Естонії ми отримали сумки портативної хірургії, де є все необхідне для надання хірургічної допомоги в бойових умовах, а також сучасні кровоспинні засоби та інші дорогі медичні препарати. Крім того, волонтери нам постачають НАТОвські камуфляжі й навіть нашивки та шеврони, за що ми їм щиро вдячні», — говорить військовий медик. Закордонна допомога йде як на державному рівні, так і заснована на особистих контактах.

Суттєво допомагають закордонні волонтери і в реабілітації наших поранених бійців.

А нещодавно Віталій отримав запрошення до Естонії, де він зможе пройти курс навчання з медицини та військових дисциплін за НАТОвськими стандартами. Хлопець дуже радіє, адже набуті знання допоможуть йому краще надавати допомогу його побратимам.

Олена Березкіна, тижневик «Чернігівські відомості» №23 (1264)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.