...І своєї мети досягне. Це в характері Євгена Шуруба

Вперше важелі керування танком Євген Шуруб взяв у свої руки навесні 2006 року. Завдяки допомозі командирів - лейтенанта Дмитра Денисова та майора Михайла Чорнобая - став «асом» своєї справи, кращим спеціалістом у 1-й гвардійській окремій танковій бригаді. А нещодавно командир танка Т-64 БМ „Булат” сержант Євген Шуруб був призначений на посаду головного сержанта роти.


До служби в 1-і окремій гвардійській танковій бригаді, що в Гончарівському, хлопець працював у приватних фірмах водієм, охоронцем тощо. І тільки в армії він відчув, що це його місце в житті.

В дитинстві найбільшим захопленням Євгена був спорт. Віддавав перевагу футболу, волейболу, плаванню. Згодом зацікавився технікою. Спочатку навчився керувати мотоциклом, а пізніше - батьківським «Москвичем». Залюбки ремонтував.

Строкову службу Євген проходив в одній із частин Черкаського гарнізону. У підрозділі правопорядку. Звик до військової дисципліни, загартувався. Хлопець повернувся додому з багатьма солдатськими відзнаками й гарною характеристикою.

Працював в спеціалізованій фірмі водієм-охоронни-ком. За два роки, виконуючи доручення, об’їздив чимало міст України. Робота була не тільки важкою, але й одноманітною. Постійні відрядження, вільного часу було обмаль. Тож згодом юнак зрозумів, що ця справа не для нього. Все частіше пригадувалися цікаві моменти з військової служби, зростало бажання мати впевненість у майбутньому.

Зрештою хлопець вирішив повернутися до армії. Зі шпальт газет та від знайомих дізнався про набір на військову службу за контрактом. Куди ж піти? Вирішив - до танкової бригади, що в Гончарівському. Буде можливість частіше відвідувати рідних.

- Служба за контрактом мене приваблює стабільністю. Існує реальний соціальний захист. І чи не найголовніше - перспектива отримання в житла та поліпшення матеріального благополуччя сім’ї, - розмірковує Євген. - Поки ж винаймаю приватну квартиру за 350 гривень. Це для мене цілком прийнятно.

За вісім років у танковій бригаді Шуруб був навідником-оператором, командиром танка, виконував обов’язки командира танкового взводу, а нині - головний сержант роти. Командування цінує його, відзначає.

Труд танкіста - це не тільки стрільби на полігоні, водіння на директрисі, а й копітка робота з технікою в парку. Наприклад, торік танкісти забезпечували проведення військових зборів для студентської молоді Київських вузів - вдень навчали юнаків, а вночі доводилося лагодити різноманітні системи живлення танка, зокрема охолодження, після невмілого втручання "молодих і зелених".

Під час показових занять для іноземних делегацій Євген Шуруб завжди першим сідав за важелі танка. Адже зразково долати протитанковий рів, швидко пересуватися по перетятій місцевості й стрибати на танку з трампліна довірити можна не кожному.

В Гончарівському Євген зустрів свою другу половинку. Дівчина приїздила на гостини до друзів. Миттєве захоплення переросло у глибоке кохання. Разом із Катею виховують п’ятирічного сина Руслана, якого він з любов’ю називає «мій маленький танкіст».

Захоплено сержант розповідає про свою бойову машину:

” Т-64 БМ «Булат» - грізний і могутній танк, обладнаний за останнім словом техніки, працює безвідмовно.

Не раз пересвідчився у цьому під час командно-штабних тренувань на полігоні. У танкових екіпажах бригади служать хороші, талановиті хлопці. З «Булатами» - на "ти". В цьому ще й велика заслуга наших командирів, які з нами і в парку, і на полігоні".

Командир роти старший лейтенант Павло Філіпський свого підлеглого цінує: «Побільше б було таких. Шуруба - один із кращих молодших командирів 3 ним служити легко і приємно».


- У Євгена - чудові людські риси, а ще - золоті руки, - зазначає ротний. - У нього неабиякий хист до техніки. Танк він знає як свої п’ять пальців. І двигун найліпше від інших полагодить, і зі складною апаратурою впорається. Не тільки на своїй бойовій машині, а й товаришам завжди допоможе. Завдяки високому професійному умінню, товариськості та доброзичливості має неабиякий авторитет у колективі.

- В армію приходить багато людей, але залишаються служити найвідданіші, - переконаний Євген Шуруб. -Мрію навчатися у військовому виші, стати офіцером..

Олександр Парій, "Чернігівщина" №8 (460) від 20 лютого 2014

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.