Як живеться сучасним циганам, або Міфи та реалії «осілих кочівників»

Чернігівщина - це поліетнічний регіон. На території нашої області проживають представники більш ніж 90 національностей та народностей, серед яких фіни, греки, німці, карели, пакистанці, ногайці, агулу, євреї та інші. Чимало на Сіверській землі і ромів. Про циган, їх звичаї, культуру, історію та реалії сьогодення - у розмові з бароном циганської громади Чернігівщини, головою обласної громадської організації ромів «Черген» Петром Главацьким.

- Петре Володимировичу, коли йдеться про циган, особисто у мене в уяві виникає образ - мандрівний циганський табір, гітари, вогнище, коні. Втім, сучасні цигани - це вже, мабуть, не зовсім кочівний народ?

- Кочування для циган закінчилося у 1956 році, 'коли Микита Хрущов ввів для ромського населення осілий спосіб життя (5 жовтня 1956 року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про залучення до праці циган, які займаються бродяжництвом». - Авт.). Хоча спочатку багато ромів були проти такого «новаторства». Але я бачу в цьому лише позитив: діти нарешті пішли до школи, деякі цигани навіть здобули вищу освіту.

- В усьому світі ромів нараховується від 2 до 8 мільйонів, точної цифри немає...

- Так. Це, насамперед, пов’язано з тим, що циганське населення тривалий час не реєстрували. В Україні, наприклад, проживає приблизно 600 000 ромів. Щодо Чернігова, то у місті майже сто циганських сімей. Звичайно, в області їх набагато більше. Переважно цигани проживають у Ніжинському, Борзнянському, Новгород-Сіверському, ічнянському та Городнянському районах.

- Розкажіть про історію створення та сьогодення обласної громадської організації ромів «Черген»?

- У 2014 році наша організація святкуватиме ювілей - 15 років. Основна мета «Чергена» - допомога циганському народу, вирішення побутових проблем, сімейних конфліктів, іноді навіть і фінансова допомога...

- Що означає слово «черген»?

- У перекладі з ромської - зірка.

- Чи можна сказати, що Ви головний циган Чернігівщини?

- Безперечно. Барона обирає громада. Для цього збирається союз старійшин. Коли мене обирали, то навіть з Росії впливові люди приїжджали «давати добро». До речі,' мій батько був бароном усієї Білорусії, а коли ми переїхали до Чернігова, то він і тут головував. Щодо обов’язків, то барон має слідкувати за порядком циганської громади, щоб люди поводили себе правильно, щоб у родинах мирно жили. Та що там казати, проблем у циган вистачає...

- Ви слідкуєте за порядком у громаді. А як прокоментуєте той факт, що цигани часто-густо крадуть? Це через бідність, чи вже такий спосіб життя?

- Спочатку це було престижно. Най-шанованішими циганами були конокради. Жінки-циганки теж ходили по селах і крали курей. Що то за циганка, яка не вміє курку вкрасти?! На сьогодні ситуація змінилася. У будь-якому випадку крадуть вже не так.

- Чи правда, що цигани вміють передбачати майбутнє, і чи володіють гіпнозом?

- Правда. Але не всі. Це делікатна тема...

- Яким чином роми зберігають рідну мову?

- Ми привчаємо дітей змалечку між собою і в родинному колі спілкуватися рідною мовою.

- Невід’ємна складова циганського життя - це пісня. Про що співають роми?

- Про важке ромське життя, про тих же конокрадів, про дівчат, звісно, і про любов.

- Колись циганська сім’я складалася як мінімум з п’яти-шести чоловік. Сучасні циганські сім'ї також багатодітні?

- В основному багатодітні. Хоча по-різному буває. Наприклад, є родини, у яких 15 дітей, а є і такі, де лише двоє діточок.

- До речі, чи можуть тепер цигани самостійно вирішувати, з ким укладати шлюб?

- Раніше із цим було надто суворо. За дітей все вирішували батьки. На кого вкажуть, за того і підеш. Нині все потихеньку змінюється. Наприклад, моя дочка вийшла заміж за українця. Але є сім’ї на Чернігівщині, де батьки й досі розпоряджаються шлюбами своїх дітей.

Павло Солодовник,"Чернігівщина" №49 (449) від 5 грудня 2013

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.