Поки хлопці горілку п'ють, Владислав Смущенно вишиває

19-річний Владислав живе у Волосківцях Менського району. Він захоплюється футболом, риболовлею і... вишиванням. Хрестиком створює ікони. Усього вже вишив 23 полотна.


Щоб вишити ця ікону, Владислав Смущенко витратив 800 гривень

— Таке захоплення виникло три роки тому, — розповідає хлопець. — У мене мати завжди ікони вишивала, килими. Я ще в дитинстві просив: «Покажи, як, навчи». А вона: «Ти ж усе одно вишивати не будеш. Тобі не сподобається». Та вийшло так, що захопився. Узимку щовечора беру до рук голку з ниткою. Гуляти з хлопцями не ходжу, не люблю. Ото й вишиваємо разом з мамою. Влітку не кожного дня, бо роботи багато. Першою моєю вишивкою був Міккі Маус крупним хрестиком. А потім уже взявся до ікон. Із 23 залишилося 18. Інші подарував. То бабам церковним, бо просили, то на церкву в Городище.

Захоплення у Владислава не з дешевих.

— Метр канви коштує 45 гривень,—говорить, —та плюс ще нитки. Матеріали купляю у Мені на базарі. Мене там уже продавець знає. Як тільки приходжу, не запитує, що мені треба, а зразу: «Ну, які нитки?». Велика ікона, яку вишиваю десь з півроку, обходиться гривень 800. Це без роботи. Якщо ще її врахувати, то вишивка дуже дорого коштувала б. Однак у Волосківцях багатих людей немає, тому ікони ніхто не купує. Так і лежать складені у шафі. Ескізи для вишивки беру в журналі. За ними і працюю.

На вишивку хлопець заробляє сам. Вивчився на водія у Дягові і на тракториста — у своєму селі. Працює у фермера трактористом.

Вікторія Товстоног, Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №38 (1428)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.