Олександр Гетта: «За містом не сумуємо. А чупакабр немає. Змії»

У Блистові Менського району разом із 83-річною Ганною Небесною живе сім'я 34-річного онука Олександра Гетти. Дружина Тетяна, доньки Настя та Вікторія (меншенькій 28 липня минуло 2 місяці).

— Скраю села живеться добре, — говорить господар. — Компанії не турбують, бо їх нема. Молодь по містах. Із лісу (він одразу за городом), буває, заходять зайчики. Десятків два з початку року бачив. Лисиці забігають. Найчастіше взимку — скажені. Скажена лисиця нікого не боїться, іде прямо в село, до людей. Оленів і лосів нема, чупакабр теж нема (сміється). А вужі, гадюки — цього добра вистачає.

Олександр родом із Блистови. Дружина Тетяна — з Чернігова.
— Ми з Тетяною були знайомі до моєї армії. Мені 17, їй 14, — згадує. — Вона дочекалася мене з армії, створили сім'ю. Забрав її з собою.

— Як заманили з міста у село?
— У тещі однокімнатна квартира, 18 метрів. Прописані, крім тещі й тестя, старший браті дочки. Поїхали, щоб жити і ні від кого не залежати. Трошки заробимо, трошки з господарства. На роботу не ходжу, бо її нема в селі. Хто попросить, помагаю. Я по плотницькому ділу, — пояснює. — Жінка на пенсії по інвалідності, нерв затиснутий. Не може важко робити. Господарство на моїх руках. 40 соток землі, корова, двоє поросят, кури, два собаки. За містом не сумуємо. Нам і в селі непогано.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №31 (1421)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.