Рибалці Юрію Лаврику з Коропа щастить у грудні

Юрій Лаврик

У Коропі, мабуть, немає жодного двору, де б не було рибалки дорослого чи малого, чоловіка чи жінки. Так повелося з давніх-давен, коли ловили ще на кістяну острогу — часто просто загострену кістку. Старожили розповідають: у Десні були не тільки звичайні коропи, карасі, судаки, а й стерлядь та осетри. Щуку тоді навіть за рибу не вважали. Потім на зміну острозі прийшли великі металеві (спеціально замовляли в кузні) гачки і нитка з льону чи білий кінський волос, сіті з великими «вічками», щоб мала риба проходила крізь них і залишалася в річці.

У селищі свого часу був цех рибалок (за радянських часів артіль) і цілих дві «рибальські» церкви.

Згодом з’явилися нові знаряддя лову — починаючи із синтетичної ліски замість волосіні і фабричних гачків замість кустарних. А ось риби, як і всюди, стало менше. Особливо цінних видів. Та ті, кого директор мисливсько-рибальського підприємства «Коропське» Чернігівської обласної організації УТМР Анатолій Губар називає фанатами риболовлі, й зараз без улову ніколи не залишаються.

Чи не найбільший серед них фанат — 44-річний Юрій Лаврик, начальник караулу місцевої державної пожежно-рятувальної частини 9. За словами Юрія, пристрасть до риболовлі в нього з раннього дитинства. А найбільші трофеї трапляються в грудні.

Скажімо, у 2021-му, якраз на Святого Миколая (тоді ще 19 грудня, у 2023 році це свято було перенесене на 6 грудня) упіймав велетенського сома завдовжки 202 см. Заштовхати його в багажник «Ниви» допомогли старший брат і родич, яких Юрій викликав на підмогу.

Ловив спінінгом на силіконову приманку. Сом попався під час третього закиду.

Він понад годину «катав» мене річкою. Це був своєрідний поєдинок «хто перший здасться». Єдинок згадує: того разу пощастило мені.

Тож виходить, що вам просто щастить?

— Думаю, щастить тільки наполовину. Друга половина — це результат підготовки, наполегливої праці.

— Що робите з уловом?

— Смажимо, варимо юшку. А в основному роздаю. Для мене найбільше задоволення — сам процес. Від нього я отримую заряд адреналіну і енергії.

Сом-гігант був довший за мого човна. І дуже сильний. Гідний суперник. Гання було дуже напруженим. Без прогнозованого результату. Навіть коли він зрештою підплив під берег і я схопив його за зябра, не було впевненості, що перемога буде на моєму боці.

— Серед Ваших новорічних бажань будуть про удачу на риболовлі?

— Ні, всі бажання тільки про мир.

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.