Квіти, червона ікра і шампанське… з мила

Очищені мандаринки, баночка червоної ікри, шишки, припорошені снігом, у корзинці з гілками ялинки. Це подарунковий набір, мило ручної роботи. А ще букети квітів у кошиках, пляшка шампанського, тортик, закуска на тарілці, ягоди та фрукти — це все теж мило. Бички, символи 2021 року, і багато інших яскравих штучок. На які дивишся і не одразу розумієш, з чого вони зроблені.

Також фігурки різних тваринок і птахів, скарбнички з гіпсу. Все це у будинку 34-річної Анастасії Кордик з села Івашківка Городнянського району. Виготовляє всю цю красу жінка сама.


Анастасія Кордик робить букети з мила

— За освітою я кухар-кондитер. Закінчила у Чернігові кулінарне училище. У селі за спеціальністю роботи нема. Вийшла заміж, народилася донька Даша. Їй нині 12 рочків. А потім Кирилко, йому зараз вісім. Від народження у сина порок серця, проблеми з ніжками. З двох тижнів його життя ми були по лікарнях, — розповідає Анастасія. — Саме там познайомилася з жінкою, яка вишивала бісером. І я теж захопилася. У мене багато вишитих картин, ікон. Я з дитинства люблю все красиве.

У Кирила інвалідність, перша група. Попереду складна операція. Зараз ми з ним вдома. Я без діла сидіти не можу. Чотири роки тому захопилася ліпленням з гіпсу. Наліпила скарбничок, фігур жабок, гномиків, сов, тваринок.

Продивилася багато відеоуроків, прочитала чимало. Замовила через інтернет майстер-моделі (форми). Роблю садові скульптури. Отакі виходять, — жінка показує невеличкого білого лебедя. — Були більші, вже купили. Майстер-модель в інтернеті коштує 80 гривень. Одна зроблена мною сова — 130 гривень. Це вже виліплена, пофарбована. Ми з чоловіком іноді удосконалюємо моделі. Під одну із сов зробили колодку, на якій вона сидить. Купила жабку, доліпила їй зі скульптурного пластиліну спідничку. Так з’явилася авторська модель.

Виставляю роботи в інтернеті, люди цікавляться, замовляють.

— Настю, це ж не хліб, не щодня беруть. Було таке, що виготовили, а не пішло?

— А як же. До року кабана зробила багато свинок-скарбничок. На матеріали витратила більше 2500 гривень. А ніхто і однієї не замовив.

Два роки тому спробувала виготовити мило ручної роботи. Замовила в інтернеті англійську основу (біла тверда речовина), різні силіконові формочки. У мене зараз їх більше 600. І стала експериментувати з віддушками (ароматизаторами). Не всі люблять мило з запахом. Також з різними пігментами (барвниками). Щоб удосконалити знання, пішла дистанційно навчатися до Всеукраїнської школи мильного мистецтва (така є у Києві). Закінчила двохмісячні курси.

Загорілася зробити букет квітів. І зробила. Понесла до нашої сільської школи, де вчаться мої діти. Подарувала вчительці до 8 Березня. Як позбігалися усі дивитися на той букет. Потім переповідали одне одному.

Голова нашої Тупичівської громади Лариса Шовкова подала ідею виставляти мої роботи в інтернеті на сторінку громади у фейсбук. Люди зацікавилися. Букети замовляють і для чоловіків, і для жінок. Букет у корзинці коштує 250 гривень (це десь 300 грамів мила, плюс зелень для декору). Роблю різні квіти за побажанням замовника.

Якось захотіла гладіолуси. В інтернеті форми не знайшла. Тоді вирізала зі скульптурного пластиліну кожну пелюстку, сформувала квітку, залила її харчовим силіконом і отримала необхідну форму. Тепер роблю і санчата з мила, і медальки, і пляшки шампанського, скутери, наручні годинники. Що сама придумаю, що знайду в інтернеті. Додаю до мила масло дерева ши, олію обліпихи, мед, вівсянку, прополіс, чистотіл. «Домашнє» мило можна зберігати більше року. Воно не боїться прямих сонячних променів і кольори не вигорають.




Мило може виглядати і так

— Куди діваєте свої роботи?

— Розбирають. У Берлін діткам одна організація замовила 30 пінгвінчиків та 28 маленьких сов. Мої вироби є у Славутичі, Криму, Львові, Харкові, Києві. Я ж беру участь у спеціалізованих конкурсах . Посіла перше місце у міжнародному інтернет-конкурсі миловарів. Нагорода — персональний штамп, який я тепер ставлю на своїх роботах.

Мрію освоїти техніку миловаріння з нуля, щоб робити свої рецепти. А ще цікавлюся, як виготовляти вдома пральні порошки.

— Анастасіє, виходить, живучи у селі, можна заробити і без величезного господарства та городу?

— У нас була і корова, і свині. Та я з сином по лікарнях, чоловік на роботі. Нікому було порати. А город у нас є. На додачу ще у дворі 120 кущів троянд різних сортів. Я дуже люблю квіти. Є чорні троянди, червоно-білі, помаранчеві.

— Чула, ще робите туалетну воду і креми вдома?

— Так, але тільки для себе, для близьких і друзів під замовлення.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №48 (1802), 26 листопада 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.