GOROD.cn.ua

Фельдшерка Катерина Макаренко тягає дрова і мріє про велику лікарню

22-річна Катерина Макаренко завідує ФАПом у селі Нові Млини Сновського району з літа 2018-го. Приїхала за направленням Новгород-Сіверського медичного коледжу, де вчилася на фельдшера. Катерина Вікторівна зі Сновська, сирота. Власної сім’ї ще не має, є рідна сестра і племінниця.


Катерина Макаренко біля купи дров

Четвер. Згадала добрим словом аліментника

— Прокидаюсь о сьомій, на роботу на восьму ранку. До ФАПу 5 хвилин ходу, а я на велосипеді. Живу одна, на квартирі. Хазяйка, Ганна Матвієнко, грошей з мене не бере, аби хата не пустувала. Тільки електрику оплачую.

Насипала корму котам, Мурці і Пушку. Собі хотіла підсмажити яєчню на газу, але з балону вже нічого не видавила. Снідаю бутербродом з чаєм. Збираюсь швидко: вмилася, вдяглася, під настроєніє — нафарбувалася, і вперед.

Робочий ранок у ФАПі починається з прибирання, поки людей нема. Раніше працювала санітарка, Галина Валентинівна. Вже поскорочували їх у всіх ФАПах. Розводжу у відрі госпісепт, ганчіркою знімаю пилюку, протираю підлогу.

А ще до прибирання розтопила грубку. Дрова в сарайчику, що біля медпункту, набираю оцією корзиною. Від Сновської ЦРЛ привезли дві машини. Сама з сокирою не вправлюся. Перший причіп попиляв і порубав мужчина з Лосевої Слободи. Староста його направив до мене відбувати примусові роботи, за несплату аліментів. А потім строк закінчився. І я вже за власні гроші людей наймала. Попиляти погодився чоловік всього за 100 гривень. Потім і він в Польщу поїхав. А рубали вже інші, за 500.

За ФАПом залишилася кучугура дров, потроху в сарай перетягую. Тільки почнеш — хтось прийшов. Прошу тачку, накладаю і везу. Чесно кажучи, важкувато, як для людини з вагою менш 40 кілограмів. До мене тут мужчина-фельдшер був, Тарас Кузовлєв. В Польщу поїхав.

Після 9-ї пішли пацієнти. Перша Марія Сергіївна — погано, голова у скронях болить. Поміряли тиск — 140 на 70. Порадила їй таблетки. 7-річну Аліну мама привела: кашляє, горло болить. Препарати у них у всіх свої. У мене є дещо, тільки на невідкладну допомогу — більше уколи, таблеток майже нема. Аптеки в селі теж нема.

Зранку було 12 пацієнтів. Всіх записую в журнал. Дорослі з тиском, діти з застудою. З 12 до 12.30 обід, а потім їжджу на виклики, вже з дому. Все необхідне вожу з собою в сумці. Є тонометр, уколи від високого і низького тиску, фонендоскоп, градусник. Апарат для вимірювання цукру тільки в ФАПі.

На визовах до 16.12. Але ж як людина пізніше подзвонить, все одно маю їхати. «Швидку допомогу» люди можуть викликати і самостійно (раніше — тільки через фельдшера).

Прийшла додому, грубку розтопила. Вечерю приготувала на електроплиті. Подивилась новини на планшеті. Телевізора нема. Ноутбук, планшет.

Включила фільм, взяла вишивання. Спати лягла після 12-ї. Рано не звикла.

П'ятниця. День закоханих

— Іду на щомісячне профнавчання до Сновської ЦРЛ. За планом — кожної третьої п’ятниці. Але в січні не було, тому зібрали 14 лютого.

Вмилась, нафарбувалась. Якщо в Сновськ, то обов’язково.

Від села до траси 8 кілометрів. Треба пішки йти, а там попутку до Сновська ловити. Тому наймаємо машину. До райцентру і назад — 200 гривень. Більше пасажирів — ділиться на всіх.

У Сновську зразу зайшла в аптеку, купила ліків людям, по списку, що замовляли. З чеками, як положено.

Лікарі диктували лекцію, ми записували.

Закінчилося після обіду. Миша (водій) мене ждав. Добре, що грошей за очікування не бере, а інший, хто возить, — бере!

Приїхали швидко, зразу грубку добряче витопила, приготувала обід, поїли з котами, тільки спочатку я, а потім вони.

Поговорила з сестрою по мобільному. Часто їй дзвоню. Бо сидиш у цьому селі, і ні душі. Клубу нема, молоді нема. Спочатку попоїздили хлопці і з Кучинівки, і з Лосевої Слободи, дивитися, знайомитись: нова людина приїхала. Та й перестали.

Повишивала, лягла спати. Не холодно, коти гріють. Один під боком лягає, другий на ковдру зверху вкладається, аж дихати важко. І мишей в хаті немає.

Субота. Велике прання

— Сплю до 12-ї. Будять коти: топчуться по мені, вимагають їжі. Перш за все заношу дрова і розтоплюю грубку.

Стірку замочила в тазику. Воду грію в електрочайнику, так бистріше. Ношу з колодязя, що під двором, на прання і полоскання треба чотири відра. Нормальної стіралки нема, перу «Малюткою», а потім ще вручну.

Взнала, скільки буде коштувати заправити балон, — гривень 300. Поїду у Сновськ у справах, заправлю заодно.


Зателефонувала жінка, попросила тиск поміряти. Стірку кинула, поїхала. Тоді хлопчика 11 років подивилась, прослухала — застуда. Приїхала, достірала. Потім поїхала Наталії Леонідівні крапельницю поставила.

Приїхала, прополоскала, розвісила. Купаюся також в тазику. Включила ноутбук, знайшла фільм і взялася за вишивку. Заснула за першу.

Неділя.
Попереносила дрова


— Виспалася. Суп зварила.

Після сніданку почала прибирання в хаті.

Було три виклики: дитина і дві жінки. У дітей ГРВІ, у жінок зазвичай тиск.

Крапельницю з’їздила поставила.

Залишок своїх дров в сарай з вулиці попереносила. Додому купляла по дві з лишнім тисячі за причіп. Плюс тисячу, щоб порубали й попиляли. Нема знайомих, щоб безплатно допомагали.

Після вечері знайшла фільм, взяла свої нитки. Так час швидше йде.

Понеділок. Діти хворіють

— Пацієнтів було аж 13 чоловік. І ще на дому чотири. З тих, що у ФАПі, — четверо дітей. Із домашніх — двоє. У всіх ГРВІ, але температура невисока, нічого загрозливого. Якщо який важкий випадок, щось серйозне — треба зразу на «швидку» і в ЦРЛ. Всього дітей в селі 16.

Удома на вечерю картоплі відварила, салат з капусти кришила. Котлети розморозила: одну собі, одну котам на двох. І картоплю їдять, не балувані. Салат ні.

У хаті пригреблась і за вишивання.

Вівторок. Гроші прийшли

— Капітальне прибирання у ФАПі. Не так, що по верхах пройшлася, а видраювала все з особливим старанієм. Взагалі-то генприбирання в мене по середах, але назавтра приїжджають лікарі зі Сновської ЦРЛ, можу не встигнути. Раз на рік у них виїзд в якесь село, де проводять прийом і огляд жителів. Заодно й мою роботу перевіряють: документацію, чистоту. Мила-чистила до пів на одинадцяту.

11 людей на прийом прийшло. Тиск, троє дітей з кашлем. Два виклики після обіду: тиск та ішемічна хвороба серця. Крапельниця.

Банк повідомив, що скинули аванс на картку. На 400 гривень більше. То було по 1800 гривень два рази на місяць, а це прийшло 2200. Буду в Сновську, зніму. Взагалі-то в селі тратитись нікуди. То, може, як потім десь в лікарні працювати буду... Але ще три роки треба тут відробити, вчилась же на бюджеті, а там видно буде.

Додому прийшла, а там сусідські індики по призьбі гуляють. Великі такі. У мене ж не загороджено. А я тих індиків боюся страшно, в хату зайти не можу. Позвала тьотю Галю, щоб забрала. Вона палкою їх і погнала. Чомусь же не кудись, а саме до мене і йдуть чи не щодня. Іноді з хати вийти боюся.

Чуть повишивала, і на відпочинок.

Середа. Приїзд лікарів

— Прибігла, зранку ще раз замела, протерла, щоб свіже було. Ой, стільки переживань, як вони їдуть.

Витопила обидві ФАПівські грубки.

Гінеколог з акушеркою приймали в кабінеті гінекології, в другому кабінеті — сімейний лікар і кардіолог з апаратурою (кардіограму робили). Я допомагала, кому що треба. Вони привезли вакцину, я проводила щеплення дітям. Прийшло шестеро 5-6 років, але двом сімейний лікар робити заборонив, бо підкашлюють. Дітки боялись, плакали, так жаль їх колоти було.

15-м кардіограму зробили, шість до гінеколога прийшли. Вагітних не виявили, і взагалі в селі ніхто на обліку по вагітності не стоїть. Сімейний лікар ще й додому на виклики їздив. Дітей оглянуто сім. Написав призначення.

Я поки все це, в грубку кілька разів дрова підкидала. До пів на третю приймали, тоді написали відмітки й поїхали. Журнали всі перевірили, по чистоті і роботі ніяких нарікань.

А я знов взялася за прибирання. Натоптали за день. Удома була на початку п’ятої. Поїла, хазяйство погодувала.

Уже й не вишивала, стомилася. Знайшла фільм про любов. Дивилась і детективи, і «ужастики», а це саме про кохання захотілося. «Три дні на любов». Хороший, легкий, дуже сподобався.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №9 (1763), 27 лютого 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Катерина Макаренко, ФАП, фельшер, село Нові Млини, Сновський район, «Вісник Ч», Олена Гобанова