Всюди один, свічка на вітрі. Ця вистава у постановці Михайла Розняковича та у виконанні артистів Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки продовжує «Слов’янські театральні зустрічі».
Глядачам має відкритися той незвіданий світ, в якому жив український Кобзар, пророк Тарас Шевченко.
На сцені два Шевченка, так замислив режисер-постановник. Каже, його учень другий режисер у цій виставі Дмитро Морозов. Петро Панчук з Національного академічного драматичного театру імені Франка запрошений спеціально на виконання цієї ролі. Дмитро Савченко артист театру російської драми. Два різні віки – молодий та поважний, дві мови – російська та українська
Охопити все життя Тараса Григоровича від початку до кінця неможливо і передати це за півтори години не реально, а тому бралися окремі фрагменти. Та всі ці розповіді засновані на реальних фактах.
Історія про талановиту людину, життя якої зруйноване системою. Дмитро Морозов каже, ця вистава створена спеціально до 200-річчя Кобзаря. Вона стала однією з візитівок цього театру.
Поки у гримерках роблять макіяж і неймовірні зачіски, ми зустріли Петра Панчука, народного артиста України, який грає україномовного Шевченка. Це вже третя його роль. Втілював цей образ навіть у фільми Володимира Онищека «Повернення». Артист про образ каже, будувався він із домислів, певних внутрішніх почуттів. Яким насправді був головний герой, важко сказати, бо пройшло багато років. Та все ж певна схожість помітна.
Артист зізнається в сценарії багато речей, які викликають у нього співпереживання, начебто не Тарас так думав чи жив, а він сам. Каже, Шевченко його супроводжує майже все життя, бо в 6 років йому подарували кобзаря.
Олег Роєнко, заслужений артист України, втілюється в Чічікова, з повісті Гоголя «Мертві душі». Актору потрібно було всього за півтори хвилини показати свого героя. До речі, Шевченко цінував Гоголя і просив подарувати цю книжку.
Попрощалися, але не на довго. Вже через декілька хвилин побачили їх всіх на сцені в різних образах.
Гра акторів настільки правдива і зворушлива, що люди дивилися виставу з певною внутрішньою напругою, адже той трагізм, який передавали актори брав за живе.
У кожного свій Шевченко, тут він такий.
Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Тарас Шевченко, Кобзарь, вистава, драмтеатр, «Новий Чернігів»