8 травня в День пам’яті та примирення українці разом з усім світом вшановують пам’ять загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки Другої світової війни.
Ще 22 листопада 2004 генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Хоча понад 20 років після відновлення незалежності України дата 9 травня святкувалася як День Перемоги за типово радянськими зразками.
Показовим, на думку істориків, є момент, який описав Олександр Довженко у своїх щоденникових записах, побувавши на параді перемоги на красній площі 1945 році.
Сергій Бутко, представник українського інституту національної пам’яті: «Мій любимий маршал Жуков прочитав урочисту й грізну промову перемоги. Коли згадав він про тих, що пали в боях величних, не знаних в історії кількостях я зняв головне вбирання. Шов дощ. Оглянувшись, я помітив, що шапки більше ніхто не зняв. Не було ні паузи, ні траурного маршу, ні мовчання, було сказано ніби між іншим дві чи одна фраза. 30, якщо не 40 мільйонів жертв і героїв, ніби повалились в землю, або і зовсім не жили, про них згадали як про поняття. Мені стало сумну і я вже далі не інтересувався нічим. Мені було жалько вбитих героїв, мучеників, жертв. Вони лежали в землі безсловесні. Перед величчю їх пам’яті, перед кров’ю і муками не стала площа на коліна, не замислилась, не зітхнула, не зняла шапки».
Від самого початку комуністичний режим вшановував не пам’ять загиблих, а торжествував через перемогу над таким же злочинним нацистським режимом.
Сергій Бутко: «Українська повстанська армія – величезні втрати. Радянські партизанські рух – величезні втрати. Інші рухи опору на території України – теж величезні втрати. І як тут можна святкувати, коли в першу чергу треба відзначати і пам’ятати».
Для України війна почалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Україна зазнала надзвичайних втрат внаслідок війни. У бойових діях та полоні загинуло майже 5 мільйонів житті цивільних, забрали в окупаційний терор і голод в тилу. До 5 мільйонів мешканців України були евакуйовані або примусово вивезені в глиб Росії або до Німеччини. Частина з них не повернулася.
Загалом безповоротні втрати України становили від 8 до 10 мільйонів осіб. Тільки в Чернігові в роки війни загинули більше 52 тисяч людей.
Навіть в радянські часи День Перемоги відзначали не завжди. Тільки 2 роки після війни, а потім цю традицію відновили з 1965 року.
Сергій Бутко: «Російський агресор експлуатує тему війни і, власне кажучи, вони більш нічим не можуть похвалитися, а тему війни вони як раз експлуатують як обґрунтування наступних війн, в тому числі і сьогоднішню російсько-українську війну».
«В першу чергу треба, щоб Перемогу святкували переможці, тобто фронтовики. А фронтовики зараз, які є, вони фізично це робити неспроможні», – каже історик Сергій Бутко.
Зараз і 8, і 9 травня є державними святами. Але новий проект Закону «Про пам’ятні дати та свята» передбачає перенесення вихідного з 9 на 8 травня. Його виносили на розгляд Міністерства культури. Втім проект залишився без розгляду, але суспільство вимагає змін, говорять історики.
Сергій Бутко: «Народні депутати України, нам це відомо з першоджерел, говорять так, якщо Міністерство культури і далі будуть затягувати розгляд цього законопроекту, тоді буде точно такий законопроект, але вже від депутатів Верховної Ради України».
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Сергій Бутко, історія, свята, «Дитинець»