27 березня 395 років тому привілеєм польського короля Сигизмунда ІІІ Чернігів отримав Магдебурзьке право.
Сергій Леп’явко, доктор історичних наук, професор: «Місто мало свою власну фінансову систему. Мова йде про те, що основні податки та збори, які отримувало місто, йшли в бюджет. Король залишав за собою тільки право, якби ми зараза сказали, акциз зі спиртних напоїв, який брався раз на рік із виробників спирту. Також була державна монополія на те, щоб молоти зерно на міських млинах».
Міста з Магдебурзьким правом отримували право власності на землю, пільги щодо ремесел і торгівлі, та звільнялися від феодальних повинностей. Магдебурзьке право встановлювало порядок обрання міської влади, її функції, основні норми цивільного і кримінального права, правила судочинства та оподаткування.
Чернігів тих років розглядався як великий господарський комплекс, до якого входили найближчі села.
Сергій Леп’явко: «Таким чином місто отримувало можливості для розвитку і для того, щоб мати власну фінансову базу і нічого не просити у центральної влади».
Тож ще 395 років тому Чернігів входив до європейського правового простору, каже Сергій Леп’явко.
Сергій Леп’явко: «Європа на Сході закінчувалася в середні віки в ранній модерний час, там де на Сході закінчувалися останні міста з Магдебурзьким правом. І Чернігів входив до цього кола європейських міст».
Саме впровадження Магдебурзького права стало основою сучасного місцевого самоврядування.
Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.