Репресована українська наукова еліта. Їхні імена забуті на десятиріччя. І тільки в незалежній державі вони знову оживають в пам’яті і наукових працях.
В навчально-науковому інституті історії імені Лазаревського Тетяна Луговик захистила дисертацію присвячену діяльності ніжинки Євгенії Спаської.
Народні візерунки зібрані й збережені завдяки Євгенії Спаській нині прикрашають вишиванки. Проте про її ім’я згадали не так давно. Заслана у 30-ті вона могла би так і лишитися в забутті, якби не інтерес сучасних дослідників і дослідниць до історії визначних постатей Чернігівщини.
За кілька років після неї до Казахстану заслали і її чоловіка. А згодом її розстріляли. Трагічна історія однієї родини могла би так і лишитися поза увагою, як і творче надбання Спаської. Проте сім’я науковиці радії, тепер її ім’я не забуте.
Родина пожила і в Казахстані і в інших куточках СРСР. Збирати матеріали для дисертації допомагала онучка Євгенії Спаської Наталія Анохіна. Вона нині живе в Росії, але приїхала підтримати дисертантку. Допомагала і в зборі інформації.
Сама пані Наталя в Україну приїздила в дитинстві з бабусею, але тепер, каже, може усвідомити не лише рідні краї родини, але й вклад сімейства Спаських в історію країни.
Завдяки бабусі Наталії Анохіної Чернігівщина зберегла свої унікальні надбання.
І захист дисертації кандидатки історичних наук з цієї теми це лише початок, вважають в інституті історії. Далі ще цілий пласт роботи.
Для своєї кандидатської Тетяна Луговик збирала інформацію далеко за межами України. Каже, в Казахстані швидко і без проблем надали інформацію. Після захисту мріє, робота не припадатиме пилом, а про Євгенію Спаську і її здобутки дізнається якомога більше людей.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.