«Швидку» реформа ще не зачепила

Реформу швидкої допомоги Міністерство охорони здоров’я анонсувало з початку цього року, однак поки що жодних змін немає. Кажуть, через відсутність нормативної бази. Людей ця реформа чи найбільше лякає, бо одним із нововведень є те, що висока температура і підвищений тиск вже не будуть причиною для приїзду «швидкої». В таких випадках порекомендують звернутися до свого терапевта. І хоча в екстреній службі переконують, що працюють у звичайному режимі і виїжджають на всі виклики, бувають випадки, коли саме на зазначені вище причини виклику диспетчери відповідають, що це не привід викликати «швидку».

Зміни в організації роботи «швидкої» плануються справді «революційні». Зокрема, МОЗ хоче домогтися скорочення часу приїзду швидкої. Якщо тепер карета невідкладної допомоги повинна приїхати на виклик за 10 хвилин, а в сільській місцевості – за 20, то після реформи час приїзду планують скоротити до 4-8 хвилин, незалежно від типу місцевості. Для цього потрібно вдосконалити мережу підстанцій, створити якісно нову мережу диспетчерських пунктів та забезпечити їхню координацію. І найголовніше – швидку допомогу мають розділити на екстрену і невідкладну.

Саме невідкладна приїжджатиме при підвищеній температурі, запамороченні, загостренні хронічних захворювань у пацієнтів. По суті, це невідкладна первинна допомога, консультація сімейного лікаря, терапевта чи педіатра вдома.

Екстрена ж допомога приїжджатиме в тих випадках, коли людину потрібно рятувати, наприклад, коли станеться ДТП, пожежа або інші ситуації, за яких є загроза для життя.

Це означає, що температура у дитини – не причина викликати екстрену допомогу, краще відразу звертатися до дільничного педіатра або терапевта. Тому, коли телефонуватимуть на 103, диспетчер «швидкої» направить неекстрене звернення до медико-санітарної частини або відправить до пацієнта бригаду, яка може приїхати протягом години.

Та все це в планах, а поки що наші служби екстреної швидкої допомоги приїздять на всі виклики.

«Наша служба екстреної медичної допомоги працює зараз у звичному режимі, – розповідає заступник начальника з оперативної роботи Центру екстреної медичної допомоги і катастроф у Чернігівській області Валентина Луценко. – Єдине, що у всіх своїх відділах по області ми ввели додаткові як мобільні, так і стаціонарні телефони. Ці номери повідомили сільським головам і дали оголошення в районні друковані видання. Це для того, щоб люди могли швидше додзвонитися і викликати швидку допомогу. Для змін у нашій роботі немає поки що ніякої нормативної бази».

Про норми прибуття і класифікацію викликів

Відповідно до статті 6 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» всі виклики в залежності від стану пацієнта діляться на екстрені та неекстрені. Відтак до екстрених належать звернення, коли людина знепритомніла, у неї судоми; раптовий розлад дихання; раптовий біль у ділянці серця; блювання кров’ю; гострий біль у черевній порожнині; гострі психічні розлади; отруєння; укуси тварин, змій, павуків та комах тощо. До категорії екстрених належать також звернення медичних працівників щодо транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов’язкового медичного супроводження та термінової госпіталізації до стаціонарних закладів охорони здоров’я. Порушення нормального перебігу вагітності також вважається екстреним викликом.

На нього «швидка» приїздить за 10-20 хвилин залежно від місцевості.

До категорії неекстрених належить підвищена температура тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі; головний біль, запаморочення, біль у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищення артеріального тиску; больовий синдром в онкологічних хворих; алкогольний, наркотичний, токсичний синдром; загострення хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічне запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо. І на такі виклики швидка приїде протягом години.

В ідеалі виклики, які не змогли прийняти на місцях, повинні йти на централізовані диспетчерські, де аналізуються всі причини викликів. Вони вже діють у багатьох обласних центрах України. У Чернігові такої централізованої диспетчерської ще немає.

«Всі виклики, як ми знаємо, розділять на екстрені і неекстрені. Тобто бригада в містах на екстрені їде 10 хвилин, у селах має приїхати за 20 хвилин. А на неекстрені виклики, коли життю людини нічого не загрожує, медики мають приїхати за годину, – продовжує Валентина Василівна. – Ці норми прибуття швидкої допомоги прописані в постанові 1119 «Про нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події». Люди повинні розуміти, що у медиків дуже багато викликів. І виклики, пов’язані з загостренням хронічних хвороб, не критично підвищеного тиску чи підвищеної температури тіла диспетчер класифікує як неекстрені випадки. Зараз «швидка» приїздить на них, а от після запланованих змін диспетчер порадить звернутися до свого сімейного лікаря».

Поки готувався матеріал, стало відомо, що в КЛПЗ «Чернігівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» практично все готове для введення в дію єдиної оперативної диспетчерської служби. Незабаром диспетчери матимуть окреме робоче місце, обладнане комп’ютером, приєднаним до загальнообласної оперативної мережі. Крім того, в єдиній диспетчерській працюватиме великий електронний екран, де буде вказане місцезнаходження бригад у будь-якому місці Чернігівщини. Передбачається, що нова техніка (яка вже встановлена в окремому залі) значно спростить контроль за рухом автомобілів «швидкої», дозволить оперативно передавати інформацію та консультувати громадян. Для цього у змінах працюватимуть лікарі-консультанти, які надаватимуть поради людям.

«Всі виклики від громадян відображаються на великому екрані та комп’ютері на диспетчерському столі, – розповідає директор обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Даниленко. – Йде визначення характеру виклику, екстрений він чи не екстрений, з’являються «підказки» по класифікатору хвороб. Диспетчер бачить, звідки йде дзвінок, а також де бригада, і найближчу з них направляє за викликом. Над викликом працюють диспетчер виклику та диспетчер напрямку».

Марія Пучинець, "Чернігівщина" №4 (665) від 25 січня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.