Дзвіниця П’ятницької церкви – це «Енеїда» в архітектурі

Пам’ятка домонгольської доби – П'ятницька церква в Чернігові – за вісім століть свого існування зазнала чимало руйнувань і перебудов. Спорудили її, за однією з версій, чернігівські купці, за іншою – герой «Слова о полку Ігоревім» князь Ігор. Згодом храм піддали реконструкції і церква стала частиною жіночого монастиря. Після наказу «вражої баби» Катерини ІІ, монастир ліквідували, а дерев’яні споруди розібрали. Яких тільки перетворень і перебудов після цього не зазнавала давньоруська святиня… Повернути їй історичне обличчя після Другої світової війни намагався відомий архітектор Петро Барановський. Втім, сучасного вигляду церква набула після реконструкції не менш талановитого українського реставратора Миколи Холостенка.



Храм спорудили наприкінці ХІІ століття на чернігівському посаді, біля торгу. У зв’язку з цим і назвали його на честь святої Великомучениці Параскеви-П’ятниці – покровительки торгівлі та сільського господарства.

Нинішнього вигляду церква набула після реконструкції у 1962 році архітектором Миколою Холестенком. А от відомий архітектор Петро Барановський не уявляв храму без унікальної дзвіниці.



«Після того, як у травні 1945 року обвалився тріснутий в результаті вибуху південний підкупольний стовп храму і «потягнув» за собою бароковий фронтон на фасаді, зберегти пізні надбудови вже не було можливості, – пояснює доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, кандидат історичних наук Олена Черненко. – В результаті з'явився ескізний проект, який передбачав відновлення церкви в “первинних формах ХІІ століття” і реставрацію дзвіниці, збудованої 1806 року».

За словами науковця, Петро Барановський вважав дзвіницю видатним явищем в історії української культури.

«Це явище Барановський вважав проявом “пошуків народного національного стилю”, який можна порівняти в галузі архітектури з “Енеїдою” Котляревського в літературі», – коментує історик.



За словами Олени Черненко, Барановський також планував зберегти стіни й один із корпусів монастиря, а також меморіальний курган, насипаний у пізніші часи в пам'ять про жертв монгольської навали.

Історія реставрації П'ятницької церкви і всі пов'язані з нею події добре відображені в документах, що збереглися в особистому архіві чудового українського реставратора Миколи Холостенка, який реалізував проект реконструкції. З цих документів відомо і те, чому не все вийшло так, як планували. Але це вже окрема історія. Переважно про фінансування і місцевих чиновників.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №36 (645) від 7 вересня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.