На аеродромі у Півцях літають приватні літаки, місцеві косять сіно. Під пильним оком військових

26 травня у Півцях упав легкомоторний літак «Cessna-172». За штурвалом був 36-річний пілот Богдан Хмара з Житомирщини. Після обіду чоловік кружляв над будинком родини Яценко. Різко почав падати. Крилом прочирив город і врізався в батьківський будинок 54-річного Ігоря Поплавського. Розбився на смерть. Власник літака — бізнесмен з Житомира Леонід Кригер казав, що літак прилітав на обслуговування.

Півці — район Чернігова. Там поряд з людським житлом розташований великий аеродром. Тут навчалися літати курсанти училища льотчиків, виконували завдання інші льотні частини. Також звідти літали пасажирські «кукурузники» по Україні.

Чого ті маленькі літачки там літають? Аеродром же ніби військовий.


Аеродром у Півцях: Максим Романенко з майбутнім пілотом Максимом Хоменком. За спинам легкомоторний літак «Cessna-172»

«Є моменти щодо фінансування»

— З цього аеродрому зараз військова авіація не літає, — сказав телефоном Роман Юрчело, прес-секретар командування Повітряних сил Збройних сил України, головний штаб розташований у Вінниці. — Чому? Є моменти щодо фінансування. Там наша охорона, слідкує за порядком. Щоб лишилася цілою інфраструктура. Не розібрали, не розгромили будівлі. Готуємо документи на передачу аеродрому Чернігову.

Аби твої бакси

Частиною аеродрому розпоряджається ТОВ «Аеропорт «Чернігів-1». А вже у них один ангар та 500 метрів злітної смуги орендує ТОВ «Чернігівська вища авіаційна школа» Мають два літаки «Cessna-172» і один «Sonex» (всі — виробництва США).

Над злітною смугою то з’являється, то зникає за деревами маленький літачок. За польотом, сидячи в машині з рацією і картою в руках, спостерігає 36-річний Максим Романенко, пілот-інструктор. Поряд — вкопаний в землю червоно-білий вітровказівник. Його називають «колдуном».

— Сертифікат на навчання пілотів отримали в серпні минулого року, — розповідає Максим. — Я живу у Києві, в Чернігові орендую квартиру. У школі ще один пілот-інструктор — Сергій Вахрін. Дуже досвідчений. У нього польотів — 28 тисяч годин. У мене скромніше: 500 годин.

— Хто за штурвалом літака?

— Курсант з Борисполя. Приїхали сюди на машині. Спочатку літав разом зі мною. Провів йому інструктаж. Тепер вчиться сам керувати.

— Люди, які живуть біля аеродрому, жаліються, що ви літаєте над будинками.

— А коли тут військові літаки літали, «ревли», їм не заважало? Вони живуть у такій місцевості. Приходив звідти до нас чоловік, — показує рукою в бік, де дачні ділянки. — Просив, щоб над ним не літали. Стараємося там не кружляти, — сміється. — Літаємо на висоті від трьохсот до тисячі сімсот метрів над землею. Закону і правил дотримуємось. І над Красною площею (нашою, у Чернігові) буваємо. У таких місцях дозволено літати не нижче півтора кілометра. У випадку відмови двигуна, тьху-тьху, ця висота дозволяє спланувати за межі міста.

Щоб керувати легкомоторним літаком, треба налітати мінімум 45 годин. Перші півгодини — ознайомчий політ, який коштує приблизно 100 доларів. Вивчитися на приватного пілота коштує в межах 7,5 тисячі доларів. На комерційного — 28 тисяч доларів. У Чернігові офіційно зареєстрованих пілотів немає, — впевнений чоловік. — Двоє місцевих навчаються. Наша школа є і в Києві. Але літаємо на цьому аеродромі, бо для зльоту нам потрібна смуга мінімум півкілометра. А приватних злітних смуг, насправді, не так і багато. До того ж аеродром повинен буди офіційно зареєстрований.

— Планую вивчитися на комерційного пілота, — каже 18-річний Максим Хоменко, вилазячи у довгих шортах і футболці з літака «Cessna-172». Літав над аеродромом півгодини. — Свого літака немає. Батько і дідусь теж пілоти.

На трьох

— У розвинутих країнах майже немає аеродромів цільового призначення, — пояснює Юрій Сидоров, керівник ТОВ «Аеропорт «Чернігів-1», пілот-інструктор. У минулому пілот Військово-повітряних сил, колишній директор аеропорту «Шестовиця». — Територія зазвичай поділена на сектори: частина — приватні літаки, частина — військові. Так і в «Жулянах», «Борисполі». За аеродром у Півцях відповідають Повітряні сили Збройних сил України. На балансі стоїть у Харківського університету повітряних сил. З 2004 року у нас підписаний з ними договір спільного використання. Він мало чим відрізняється від оренди. Кожен місяць платимо за приміщення, які використовуємо, і за смугу десь 20 тисяч гривень.

— Кажуть, військові хочуть передати його на баланс Чернігову.

— Три роки тому в Чернігів перебазувалися військові з Криму. Державний науково-випробувальний центр Збройних сил України. Аеродром планують передати їм. Зараз поки на території три організації: військова рота, яка слідкує за повітряним простором, «Аеропорт «Чернігів-1», «Чернігівська вища авіаційна школа». Щоб було зрозуміло: «Аеропорт «Чернігів-1» — це вокзал, а школа пілотів — потяг, який ми тягнемо. У Києві пілоти проходять теорію — літати приїздять у Чернігів.

Думаю, на цій величезній території всім стане місця. Можна і аеропорт (приміщення) збудувати. Було б привабливо.

Від автора: Поки була на аеродромі, почувалася, як під прицілом. За півкілометра від нас з увімкненими фарами під’їхали дві автівки. Чи то слідкували за територією: і для них це звична процедура. Чи то пильнували, де ще «Вісник Ч» прикопає «фугасну банку», як робив це у 2014 році. Тоді ми перевіряли пильність охорони. І вона була не на висоті... Не раз військові при зустрічі ображено про це згадували.
Та трохи сумнівів залишилося. Бо навіть на полігонах у Гончарівському (Чернігівський район) і у Десні (Козелецький), де тренувався «Правий сектор», журналістів так не пильнували.
Дуже хотілося розбагатіти і вивчитися на пілота. Розкажемо, який цей аеродром у Півцях з пташиного польоту. Та хіба мало цікавого можна видивитися з висоти?

Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №27 (1626), 6 липня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.