У Чернігові прощалися з офіцером Сергієм Шаповаловим (відео)

Життя не має ціни – краще за інших це розуміють люди, які не раз бачили смерть і самі були за крок від неї. Полковник Сергій Шаповалов пройшов пекло Афганістану, багато разів брав участь у миротворчих місіях ООН, воював на Донбасі. Та його життя обірвала тяжка хвороба. Чуйна і справедлива людина, справжній друг і справжній бойовий командир – таким запам’ятають Сергія Шаповалова. Прощалися з офіцером у навчальному корпусі Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.


 
Професійний військовий і професійний миротворець – полковник Сергій Шаповалов не раз був на межі життя і смерті, та доля оберігала. Мабуть, судилося справжньому бойовому командиру бути для всіх прикладом мужності і витривалості. Так само, як судилося передчасно піти у інший світ через тяжку хворобу. На цих кадрах 2010 року Сергій Шаповалов – гість нашої студії, тоді ще підполковник, нещодавно повернувся з Ліберії, де виконував миротворчу місію. Окрім Ліберії були ще Косово, Сьєрра-Леоне, Конго. Військовим він вирішив стати ще у восьмому класі. Народився Сергій Шаповалов 8 лютого 1963 року в Луганську, закінчив Луганське вище військове авіаційне училище штурманів, Національну академію Міністерства оборони України. Має більше тридцяти урядових нагород. Обравши професію захисника Батьківщини, розумів, що не важливо де саме доведеться її захищати, бо наказ є наказ. Перша в його житті війна – афганська.

Сергій Шаповалов: «В начале, первые бои когда были, — мандраж, сердце выскакивает из груди, ручки почему-то немного трясутся. А потом с опытом становишься более хладнокровным и понимаешь, что это твоя работа, твоя жизнь в этой ситуации. И помимо того, что офицер – за мной ещё стоят солдаты. Помимо своей жизни я отвечаю ещё за жизнь подчинённых».
 
Та все ж офіцер Шаповалов боявся – за своїх рідних. На війні були удвох з братом, тож найбільше душа боліла за те, що як щось станеться, цього не переживуть батьки.
 
У складі українського контингенту миротворчих місій ООН до Африки Сергій Шаповалов їздив неодноразово, хоча не раз казав собі, що більше туди не повернеться. Африканські країни, розповідав, – це не лише небезпека, це ще й неймовірна краса, та її не порівняти з рідною домівкою.
 
Та коли спокій закінчився, довелося воювати вже вдома – в зоні АТО захищати українську свободу, незалежність і життя.

Сергій Шаповалов: «Техника – всё это ерунда, железо – всё это восполнимо. Человеческая жизнь – не восполнима, и я считаю, она не имеет цены».

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.