GOROD.cn.ua

В обласній дитячій лікарні пацієнтам приписують музикотерапію

2-річна Дар’я Солощенко з Іванівки Семенівського району та 3-річний Михайлик Копич із Ріпок бігають по актовій залі лікарні. Даша лікує шлунок. Мишко – нирки. Та обом лікарі приписали музикотерапію. Вона, кажуть, заспокоює, піднімає настрій і сприяє лікуванню.


Дар’я Солощенко перед концертом

Малята бігають по актовій залі, де ось-ось має розпочатися концерт. їм навіть дозволяють погратися біля піаніно. А Михайлик, набравшись сміливості, підходить до Євгена Голиша, юного акордеоніста з Чернігова, та натискає на клавіші. Музикант не заперечує, тільки просить не сильно стукати.

Музикотерапія у рамках програми «Могутня сила музики» запроваджена в обласній дитячій лікарні більше п’яти років тому. З того часу майже щотижня у лікарні проходять концерти. Артисти — вихованці чернігівських музичних шкіл та шкіл мистецтв. Глядачі — маленькі пацієнти та їхні батьки.

— Музикотерапія сприяє швидшому одужанню, — розповідає методист оргметодвідділу обласної дитячої лікарні Наталя Ребкало.

— Чи долучаються до виступів пацієнти?
— Ні.

За десять хвилин до початку концерту біля актової зали з’являються перші глядачі. Хтось іде сам, когось несе на руках мама чи тато, хтось стрибає на милицях. Публіка без вишуканих суконь та зачісок, не до того. Хлопці та дівчата у спортивних костюмах, домашніх капцях.

— У лікарні не перший раз. Коли дізналася про концерти, здивувалась, — розповідає Лілія Пінчук із Березни. У пульмонологічному відділенні лікує бронхіт. — Уже третій тиждень тут. Втретє йду на концерт. Подобається, бо й сама граю на гітарі.

Після концерту настрій піднімається. Про хворобу хоч на трошки вдається забути.

А от чернігівка Ірина Гаврилей музикотерапії ще не приймала, проте чула про таку диво-процедуру від подружок. Вирішила і на собі перевірити її дію.


Наталя та Михайлик Копичі

І доки глядачі з різних відділень заповнюють глядацьку залу, під дверима готуються артисти.

— Я у цій лікарні десять разів лежала, — говорить чернігівка Марія Власенко. — Дев’ять разів підозрювали апендицит, на десятий вирізали. На концерти тоді не ходила, бо почувала себе не дуже. А за рік після цього виступила для пацієнтів уперше.

— З яким настроєм маленькі артисти йдуть до глядачів у лікарню? — запитала у Марини Нікандрової, директора міської дитячої філармонії.

— Діти розуміють, що своїм мистецтвом покращують настрій маленьких пацієнтів, можливо, пришвидшують їх одужання. Така установка. До того ж наші вихованці дуже люблять бути артистами, люблять сцену.

Маленька Даша так і не дочекалася початку концерту. Виявилось, що їй більше подобається бути артисткою, аніж слухати інших. Тож тато Володимир, щоб не заважати іншим, пішов з маленькою у палату. А от Мишко усівся на руки до мами Наталі і завмер.

Дитячі пісні, весела музика. Глядачі-пацієнти аплодують та усміхаються. Артистів, як це зараз модно на концертах, знімають на мобілки.


Віталій Задорожний з вихованцями Чернігівської музичної школи №1 та керівником міської дитячої філармонії Мариною Нікандровою (ліворуч від Віталія)

Лікування музикою триває близько півгодини. Більше не варто, щоб не перевтомити пацієнтів.

— Не знав, що такі заходи проводяться у лікарні, — говорить наприкінці Віталій Задорожний, боєць АТО.

Його старша донька 6-річна Марійка лікується в обласній дитячій лікарні. — Нехай так буде і надалі, а ми зробимо усе від нас залежне, щоб настав мир і наша країна могла розвиватися.

Із собою Віталій приніс каски, балаклави та бронежилети. і дозволив дітям не лише подивитися на військову амуніцію, а й сфотографуватися. А на прощання подарував лікарні синьо-жовтий стяг.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №50 (1544)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: дитяча лікарня, музикотерапія, «Вісник Ч», Марина Забіян